Ухвала суду № 36656053, 12.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. справа № 0870/9035/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі № 0870/9035/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Запорізької митниці Міндоходів, про скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці (далі - Відповідач), в якому просив, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача з митної оцінки товару № 112030000/2012/000107/1 від 09.04.2012 року.

В обґрунтування адміністративного позову зазначають, що 10.10.2011 між ВАТ "Запоріжсталь" (покупець) та компанія "Cargowest Limited" (продавець) було укладено контракт № ВП.1323.37515.11.92И, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність ВАТ "Запоріжсталь" вугілля, а ВАТ "Запоріжсталь" зобов'язувалося прийняти та оплатити товар, кількість, якісні характеристики якого перелічені в специфікаціях до Контракту, які є його невід'ємними частинами. Митна вартість товару була визначена відповідно до ст. 266, 267 Митного кодексу України у розмірі відповідно до ціни угоди, а саме - методом визначення митної вартості № 1. Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ "Запоріжсталь" у повному обсязі було надано документи за переліком, передбаченим пунктами 5,7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 ( далі - Порядок № 1766). Але Запорізькою митницею було прийнято рішення № 112030000/2012/000107/1 від 09.04.2012 року про визначення митної вартості, де митну вартість товару визначено за методом №6. Вважають, що вказане рішення є протиправним, адже Товариством було надано документи на вимогу Запорізької митниці, а об'єктивна неможливість подати всі затребувані документи не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товару за ціною угоди. З огляду на вказані протиправні дії Відповідача підприємством було надміру сплачено до бюджету митні та інші платежі. ( а.с.2-8)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ВАТ "Запоріжсталь" , в порушення вимог чинного законодавства, не виконано законні вимоги Запорізької митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару. Подальші дії Відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. (а.с.149-153)

З вказаним рішенням не погодилося ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", подало апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин справи та на порушення норм матеріального права, просили постанову суду Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що Відповідачем було проігноровано послідовність застосування митним органом методів визначення митної вартості товарів, яка полягає у тому, що при вичерпанні усіх можливостей застосування для встановлення рівня митної вартості товарів за одним методом митний орган повинен застосовувати інші методи послідовно. Зазначають, що ними, на вимогу Відповідача, були подані усі затребувані документи за переліком, встановленим п.п. 5,7 Порядку № 1766. Звернули увагу на те, що висновок суду першої інстанції суперечить правовим висновкам Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України, що підтверджується судовою практикою з аналогічних спорів. ( а.с.157-162).

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції..

Позивач, він же заявник апеляційної скарги - ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надавав. З огляду на наявні у матеріалах справи докази колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності Позивача.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (ідентифікаційний код 00191230) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 18.04.2000, що підтверджується Довідкою № 2305 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.73,74)

10 жовтня 2011 року між ВАТ "Запоріжсталь" (покупець) та компанією "Cargowest Limited" (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № ВП.1323.37515.11.92И (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених в специфікаціях до контракту, вугілля для приготування пиловугільного палива та вдування в доменні печі, що іменується в подальшому товар. (а.с.49-53)

На виконання умов контракту компанією "Cargowest Limited" у квітні 2012 року поставлено на адресу ВАТ "Запоріжсталь" на умовах DAF - кордон Росії/України (згідно "Інкотермс-2000") вугілля кам'яне бітумінозне марки ССОМСШ кількістю 1737,50 тонн за ціною 144 долари США за тонну. (а.с.22-23)

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст. 266, 267 МК України у розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1), тобто, поставлено вугілля кам'яне бітумінозне марки ССОМСШ кількістю 1737500 кг. за ціною 144 долари США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті (Специфікація № 5 до Контракту) на умовах поставки DAF - кордон Росії/України (згідно "Інкотермс-2000").

Запорізька митниця при здійснені митного оформлення товару виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 та витребувала від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме: сертифікат про походження товару; відповідну бухгалтерську документацію: копії первинних бухгалтерських документів, згідно з якими товар було знято з обліку/балансу, випущено зі складу, видаткові накладні, тощо; інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта. (а.с.11-14)

Представник Позивача був ознайомлений з необхідністю надання додаткових документів, про що свідчить його підпис на Декларації митної вартості № 112030000/2012/00674 від 09.04.2012 та зазначив про неможливість надати затребувані документи на час митного оформлення. (а.с.13 зворот)

Витребувавши додаткові документи та не отримавши їх, Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за Контрактом, про що було видане Рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2012/000107/1 від 09.04.2012, відповідно до якого Відповідачем визначено митну вартість товару за методом № 6. (а.с.10)

22.06.2012 року листом № 95/2050027 ВАТ "Запоріжсталь" звернулось з проханням до Запорізької митниці переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару із застосування методу № 6 та застосувати митну вартість за методом № 1 і у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості, визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори. ВАТ "Запоріжсталь" були надані відповідачу документи згідно з додатком. (а.с.44)

Відповідач листом від 27.06.2012 № 07-04-10-24/6801 повідомив Позивача, що протягом дії гарантійних зобов'язань ВАТ "Запоріжсталь" додатково надано: лист фірми "Cargowest Limited" від 25.05.2012 № 25/05 щодо неможливості надання запитуваних ВАТ "Запоріжсталь" документів (згідно інформації, яка міститься у листі, неможливо ідентифікувати товар; лист ТОВ "Инвест-Углесбыт" від 21.05.2012 № 149/04 щодо неможливості надання запитуваних документів. Додаткові документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів, які були затребувані на момент митного оформлення ВАТ "Запоріжсталь", не були надані, що не дає можливості митному органу упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару. Враховуючи викладене, Запорізька митниця не вбачає законних підстав щодо перегляду та скасування рішення про визначення митної вартості № 112030000/2012/000107/1 від 09.04.2012. (а.с.19)

Скасування вказаного рішення про визначення митної вартості товарів і було предметом судового розгляду.

Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом, заперечень у сторін не виникало.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", суд першої інстанції виходив з того, що Товариством, в порушення вимог чинного законодавства, не виконано законні вимоги Запорізької митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару. Тому подальші дії Відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 264 Митного Кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Згідно з пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 ( далі - Порядок № 1766), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 року « Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 ; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи форм контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для витребовування додаткових документів стало те, що заявлена митна вартість товару ( 0.144 долари США) не відповідала рівню митної вартості уже оформлених товарів ( 0.15 доларів США). Крім того, Позивачем не надано оригінал сертифікату про походження товару, як це передбачено договором (контрактом).

Оскільки Позивачем не були надані витребовувані документи, а надані документи обґрунтовано давали достатньо підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується Позивачем через митний кордон України, Відповідачем була правомірно скоригована митна вартість товару з урахуванням слідуючих положень Митного Кодексу України.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

З огляду на вказане, та враховуючи те, що Позивач не надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару саме за першим методом, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач правомірно визначив митну вартість товару за шостим методом, оскільки застосування попередніх методів не представилось можливим (метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів № 2,3 в зв'язку з невідповідністю умов згідно до ст. 268, 269 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару, застосовано метод № 6 у відповідності з вимогами статті 273 МК України. ВМД від 30.03.2012 № 112030000/2012/009723, від 22.03.2012 № 209040000/2/1436, від 23.03.2012 № 209040000/2/1447.)

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Підприємством із самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом № 1, визнаються колегією суддів необгрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.. 205,206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі № 0870/9035/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий