Ухвала суду № 36656007, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/7189/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року

у адміністративній справі 2а/0470/7189/12 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов від 31.05.2012 року № 131490, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано протиправною та скасовано постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області від 31.05.2012 року № 131490 про застосування фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1700,00 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку вілпрвідачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що перевірка проводилась з дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, всі документи були оформлені належним чином, а постанова була винесена у відповідності із Законом України "Про автомобільний транспорт" та "Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567, а відповідно і підстав для скасування постанови відповідача від 31.05.2012 року № 131490 у суду першої інстанції були відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, вказуючи на правомірність оскаржуваної постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області від 31.05.2012 року № 131490, та доведеності вини позивача у вчиненні порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» шляхом надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів (ліцензійної картки та договору із замовником), за що передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст.60 вказаного закону.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, вказуючи на законність та обгрунтованіст рішення суду першої інстанції, яке просять залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.04.2012 року співробітником відповідача було складено акт № 043609 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.28), за змістом якого позивач 13.04.2012 року о 07:50 годині надавав послуги з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто без оформлення ліцензійної картки та договору із замовником.

На підставі зазначеного Акту, відповідачем було призначено розгляд справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, з викликом позивача на 14.00 год. 31.05.2012 року (а.с.31). В призначений час, тобто 31.05.2012 року, у відношенні ОСОБА_1 начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області була винесена постанова № 131490 про застосування фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.32)

Вирішуючи спір по цій справі, суд першої інстанції правильно узяв до уваги, що відповідачем крім акту та постанови із загальним зазначенням суті виявленого правопорушення, інших письмових доказів, свідчень, або інших відомостей, які б підтверджували факт вчинення позивачем порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, зібрано не було та суду не надано.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що автомобіль позивача марки «Шевролет», номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 - не обладнаний для здійснення діяльності, пов'язаної з перевезення пасажирів, а саме, на автомобілі позивача відсутні: розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля; діючим таксометром; сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правового боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку, як це передбачено ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції спираючись на положення ч.13, ч.14 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт», якими вимоги по наданню послуг з перевезення громадян, встановив, що позивач не надавав послуг з перевезення громадянам у порядку черги зі стоянки таксі та на шляху прямування, чи на усне, письмове, за телефоном замовлення, також як у позивача і не було домовленості перевезення 13.04.2012 року його знайомих за плату, а при його зупиненні в цей день о 07:50 год. працівниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області, позивач не надав для перевірки ліцензійну картку на перевезення пасажирів легковим автомобілем, оскільки не займається підприємницькою діяльністю щодо перевезення пасажирів легковим автомобілем.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки відповідачем по справі не доказано суду відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України правомірність свого рішення та дій при складенні акту перевірки позивача.

Беручи до уваги, що обов'язок доведення того, що позивач 13.04.2012 року о 07:50 год. здійснював саме послуги з перевезення пасажирів на комерційній основі, покладається на відповідача Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області, а наданий відповідачем в якості доказу вини позивача є лише акт перевірки, в якому зафіксовано тільки факт наявності в автотранспортному засобі позивача пасажирів, разом з тим відсутні будь-які відомості про цих пасажирів, їх кількості, і того, що їм позивачем надавалися послуги з автомобільного перевезення на договірних умовах та за плату, судова колегія не вбачає підстав для кваліфікації дій позивача як послуга з перевезення пасажирів в розумінні абз.51 ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач являється автомобільним перевізником та надає громадянам послуги з перевезення пасажирів з посиланням виключно на факт перебування пасажирів в салоні автомобіля колегія суддів вважає безпідставними, та відповідно не примає до уваги, як підставу для скасування постанови суду першої інстанції.

Факт того, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець та має право на здійснення господарської діяльності, що не пов'язана з наданням послуг з перевезення пасажирів, не може бути доказам порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, також як і не може бути підставою дя притягнення позивача до відповідальності згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій не врахував вищевказаних обставин, внаслідок чого прийняте ним рішення стосовно позивача є протиправним, що свідчить про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі, про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..200, ст..205, ст..206 КАС України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов