Ухвала суду № 36655727, 14.01.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"14" січня 2014 р. Справа № 817/3199/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" жовтня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Рівненська кондитерська фабрика" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування висновків акту перевірки та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000132202 та №0000142202 від 12.08.2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000132202 та №0000142202 від 12 серпня 2013 року.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.197 КАС України, апеляц3ійною інстанцією справа переглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що в період з 23.04.2013 року тривалістю 5 робочих днів посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ "Пілігрім" за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року. За результатами проведеної перевірки складений акт № 286/22-200/00382214.

За наслідками проведеної перевірки встановлено, наступне:

- в порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем сформовано валові витрати всього на суму 67500,00 грн. в т. ч.: за 1 кв. 2010 року на суму 30000,00., за 3 кв. 2010 року на суму 37500,00 грн., по безтоварним операціям з ТОВ "Пілігрім" (по ланцюгу від ТОВ "Еспанда Груп"), оскільки дії з перерахування постачальнику коштів за отримані товари (послуги) відбувалися без фактичного отримання та переходу права власності на них;

- в порушення вимог пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем сформовано податковий кредит в сумі 17801 грн. в т.ч.: за січень 2009 року на суму 987,70 грн., за квітень 2009 року на суму 446,20 грн., за травень 2009 року на суму 685,75 грн., за вересень 2009 року на суму 256,00 грн., за січень 2010 року на суму 6287,30 грн., за лютий 2010 року на суму 345,00 грн., за квітень 2010 року на суму 94,50 грн., за травень 2010 року на суму 623,60 грн., за липень 2010 року на суму 7500 грн., за вересень 2010 року на суму 287,30 грн., за грудень 2010 року на суму 287,30 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість (з врахуванням від'ємного значення ПДВ) на суму 17801,00 грн. по безтоварним операціям з ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" та з ТОВ "Пілігрім".

На підставі висновків акту перевірки №286/22-200/00382214 від 13.05.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №000222342 та №0002232342 від 24.05.2013 року (а.с.22, 23).

Вищевказані рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками їх перегляду винесені податкові повідомлення-рішення №0000132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11718,75 грн., в тому числі 9375,00 грн. - за основним платежем, 2343,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0000142202 від 12.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняним товарам в сумі 10872,50 грн., в тому числі 8698,00 грн. - за основним платежем, 2174,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 24, 25).

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" (Покупець) та ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" (Продавець) було укладено усний договір купівлі продажу товару, а саме - барвників харчових в асортименті.

За період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" поставило барвників харчових в асортименті всього на суму 25803,90 грн.

Вказані господарські операції з придбання товару (барвників харчових) оформлені такими документами: видатковими накладними №AJA-000026 від 14.01.2010 року на суму 1723,80 грн., в т. ч. ПДВ - 287,30 грн., №AJA-000066 від 22.01.2009 року на суму 5926,20 грн., в т. ч. ПДВ - 978,70 грн., №AJA-000122 від 17.02.2010 року на суму 2070 грн., в т. ч. ПДВ - 345,00 грн., №AJA-439 від 15.04.2009 року на суму 2677,20 грн., в т. ч. ПДВ - 446,20 грн., №AJA-346 від 27.04.2010 року на суму 567,00 грн., в т. ч. ПДВ - 94,00 грн., №AJA-000407 від 18.05.2010 року на суму 2413,50 грн., в т. ч. ПДВ - 402,25 грн., №AJA-000539 від 17.02.2010 року на суму 4114,50 грн., в т. ч. ПДВ - 685,75 грн., №AJA-00000435 від 27.05.2010 року на суму 1328,10 грн., в т. ч. ПДВ - 221,35 грн., №AJA-000893 від 02.09.2009 року на суму 1536 грн., в т. ч. ПДВ - 256,00 грн., №AJA-000711 від 09.09.2010 року на суму 1723,80 грн., в т. ч. ПДВ - 287,30 грн., №AJA-01040 від 24.12.2010 року на суму 1723,80 грн., в т. ч. ПДВ - 287,30 грн., податковими накладними №26 від 13.01.2010 року, №66 від 22.01.2009 року, №122 від 17.02.2010 року, №439 від 15.04.2009 року, №346 від 27.04.2010 року, №407 від 18.05.2010 року, №539 від 21.05.2009 року, №435 від 27.05.2010 року, №893 від 02.09.2009 року, №711 від 09.09.2010 року, №1040 від 24.12.2010 року (а.с. 26-47).

Розрахунки за придбаний товар підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача та платіжним дорученням (а.с.76-88).

Крім того, 12.10.2009 року між ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" (Покупець) та ТОВ "Пілігрім" (Продавець) було укладено договір купівлі продажу товару №12/10/09, а саме - чорносливу та грецького горіха.

За період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року ТОВ "Пілігрім" поставило чорносливу та грецького горіха всього на суму 444515,50 грн.

Вказані господарські операції з придбання товару (чорносливу та грецького горіха), його отримання, а також подальше переміщення та зберігання підтверджується: накладними №100/772 від 09.01.2010 року, №725 від 09.01.2010 року, №100/773 від 19.01.2010 року, №726 від 19.01.2010 року, №100/804 від 16.03.2010 року, №744 від 16.03.2010 року, №100/805 від 23.03.2010 року, №745 від 23.03.2010 року, №100/827 від 13.04.2010 року, №789 від 13.04.2010 року, №100/835 від 30.04.2010 року, №790 від 30.04.2010 року, №100/856 від 18.05.2010 року, №808 від 18.05.2010 року, №100/874 від 07.06.2010 року, №834 від 07.06.2010 року, №100/874 від 01.07.2010 року, №835 від 01.07.2010 року, №100/904 від 20.07.2010 року, №849 від 20.07.2010 року, №100/905 від 21.07.2010 року, №850 від 21.07.2010 року, №100/906 від 09.08.2010 року, №867 від 09.08.2010 року, актами приймання продукції №2, №3, №4, №5, №9, №10, №12, прибутковими накладними №ПН-0000269 від 09.01.2010 року, №ПН-0000256 від 19.01.2010 року, №ПН-0000631 від 16.03.2010 року, №ПН-0000632 від 20.03.2010 року, №ПН-0001044 від 13.04.2010 року, №ПН-0001143 від 30.04.2010 року, №ПН-0001454 від 30.06.2010 року, №ПН-0001455 від 28.06.2010 року, №ПН-0001491 від 20.07.2010 року, №ПН-0001640 від 20.07.2010 року, №ПН-0001639 від 21.07.2010 року, №ПН-0001942 від 09.08.2010 року, картками рахунку: 201 (а.с.109-183).

Розрахунки за придбаний товар підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с.89-108).

Як вбачається з витягу з ЄДРЮО та ФОП основним видом економічної діяльності публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" є виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (а.с.202).

Cудом встановлено, що отримані за договорами купівлі продажу у ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" та ТОВ "Пілігрім" ТМЦ використані позивачем у господарській діяльності, а саме - для виробництва кондитерської продукції.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та з ТОВ "Пілігрім" за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року.

Отже, визначальним фактором, для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за перевіряємий відповідачем період по господарським операціям з ТОВ "Компанія Аджанта-Україна" та з ТОВ "Пілігрім".

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000132202 та №0000142202 від 12.08.2013 року є протиправними та такими, що належать до скасування у повному обсязі.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Ріваненського окружного адміністративного суду від "07" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Рівненська кондитерська фабрика" вул.Хмільна,30,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023