Ухвала суду № 3665519, 07.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

“07” квітня 2009 року Справа № 5/348-28/62 А

к/с № К-16423/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі

на ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007 року

та постановуГосподарського суду Львівської області від 11.04.2007 року

по справі№ 5/348-28/62 А

за позовомДержавного госпрозрахункового підприємства "Подорожненський рудник"

доДержавної податкової інспекції у Жидачівському районі

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне госпрозрахункове підприємство "Подорожненський рудник" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі, про скасування податкового повідомлення-рішення №0002711501/0/8530 від 10.11.2006р, яким до позивача було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку за землю протягом 2003-2005рр. в розмірі 801 424,93 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 11.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007 року позовні вимоги задоволено та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Жидачівському районі звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.п. 15.1.1 п.15.1 ст. 15, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (далі Закон №2181) та ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-XII (далі Закон №509)

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Жидачівському районі проведено виїзну планову перевірку Державного госпрозрахункового підприємства "Подорожненський рудник", за результатами якої складено акт № 508/23-2/30766042 від 03.11.2006 року.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002711501/0/8530 від 10.11.2006 року, яким відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 от.5 та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1 602 849,86 грн. ДГП "Подорожненський рудник" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % в сумі 801 424,93 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з вказаного акту перевірки, що зазначений в спірному податковому повідомленні-рішенні, як такий, відповідно до якого встановлено порушення граничного о строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю), в цьому Акті відсутня передбачена пунктами 1.5-1.7 та п.п. 2.4.2 п.2.4 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" Інформація, яка б давала підстави для висновку про затримку з боку позивача більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1 602 849,86 грн.

Посилання податкового органу на Довідку від 17.10.2006 року № 456/15-0/30766042, складену відповідачем було відхилено судами, оскільки дана довідка не зазначена в спірному податковому повідомленні-рішенні як така, відповідно до якої встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю. Окрім цього, зазначена Довідка не відповідає вимогам, встановленим пунктами 1.5-1.7 та п.п. 2.4.2 п.2.4 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" в тій же мірі, що і Акт перевірки №508/23-2/30766042 від 03.11.2006 року. Також в цій довідці зазначено, що ДГП "Подорожненський рудник" сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем плата за землю із затримкою більше 50 календарних днів у відповідній сумі, а санкції спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано за затримку більше 90 календарних днів.

Таким чином, в Акті перевірки (відповідно до якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення) не зафіксовано порушення податкового законодавства, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції. Відповідно до п.1.11 "Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 №110 (із змінами та доповненнями), факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Відповідачем не було дотримано вказаних норм.

З огляду на вищенаведене, суди дійшли висновку про задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановленихфактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обовязок вживати передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобовязує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зокрема, з урахуванням того, що встановлення наявності або відсутності у діях позивача фактичного порушення чинного податкового законодавства не було предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, такі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Так, в матеріалах справи відсутні первинні платіжні документи (чи їх належним чином завірені копії) з яких би вбачалось за які періоди відбувалась сплата податку, в яких сумах, призначення платежу, а також відсутній відповідний розрахунок, із зазначенням того, за які податкові періоди відбулась затримка сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по платі за землю, коли і на підставі чого виникали узгоджені суми податкових зобов'язань, на скільки днів було затримано сплату окремих сум, коли і за які періоди здійснювалась сплата податку та яке було призначення платежу, відповідно, з розбивкою за роками та податковими періодами. А відтак не вбачається можливим надати об'єктивну правову оцінку спірним правовідносинам

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2007 року та постанову Господарського суду Львівської області від 11.04.2007 року по справі № 5/348-28/62 Аскасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)Голубєва Г.К.Судді

(підпис)Брайко А.І.

(підпис)Карась О.В.

(підпис)Рибченко А.О.

(підпис)Федоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 09.04.2009р.