Рішення № 36654300, 25.12.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І., Перепелюк Л.М.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю: представника публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» Годнюка В.В., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2013 року,

встановила:

В травні 2013 року публічне акціонерне товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (далі - ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» ) звернулося до суду з позовом.

Просило стягнути на користь ПАТ «ЕК Чернівціобленерго» з ОСОБА_2 10 771 гривні 81 копійки в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Посилалося на те, що відповідач отримує послуги електропостачання на підставі відкритого на його ім'я особового рахунку НОМЕР_1.

Перевіркою, проведеною працівниками позивача 11 січня 2013 року в господарстві відповідача виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза приладом обліку.

Внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення позивачу нараховано вартість не облікованої електричної енергії в сумі 12 971 гривні 81 копійки.

ОСОБА_2 свою вину у вказаному правопорушенні визнав повність однак оплатив тільки частину боргу у сумі 2200 гривень.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ЕК Чернівціобленерго» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, проживаючи по сусідству з матір'ю, будь-яких дій по розкраданню електроенергії не вчиняв. В матеріалах справи докази про вказані обставини відсутні.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відносини з приводу постачання фізичних осіб електричною енергією регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1999 року №1357 (далі Правила), Методикою обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі Методика), затвердженою постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями частини 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР передбачається, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та

теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику.

Відповідно до пункту 3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Згідно пункту 48 Правил та п. 20 Типового договору про користування електричною енергією споживач несе відповідальність згідно із законодавством розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 53 Правил встанвлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Пунктом 2.1. Методики встановлено, що методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 являється споживачем електричної енергії на підставі відкритого на її ім'я особового рахунку НОМЕР_1 та договору про користування електричною енергією №310 від 12 травня 2004 року

11 січня 2013 року працівниками позивача у господарстві ОСОБА_2 виявлено порушення Правил, а саме самовільне підключення електроприймачів до електричної мережі енергопостачальника поза приладами обліку, що підтверджується актом від 11 січня 2013 року №121609. Вказаний акт відповідач підписав без будь-яких застережень (а.с.5).

Відповідно до розрахунку збитків з актом про порушення ПКЕЕн №121609 розмір збитків, завданих позивачу внаслідок порушення Правил відповідачем складає 12 971 гривня 81 копійка (а.с.7).

Із заяви ОСОБА_2 від 15 січня 2013 року вбачається, що він просив реструктуризувати заборгованість згідно вищевказаного акту у зв'язку з тяжким матеріальним становищем на протязі року, а також те, що він оплатив 2200 гривень в рахунок погашення збитків енергоспотачальнику (а.с.9).

18 січня 2013 року між сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості та порядок її погашення (а.с.50).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що ОСОБА_2, проживаючи по сусідству з матір'ю, будь-яких дій по розкраданню електроенергії не вчиняв.

Вказаний висновок спростовується актом від 11 січня 2013 року №121609, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, заяви відповідача про реструктуризацію заборгованості, що утворилася внаслідок порушення ним Правил, договором про реструктуризацію та порядок її погашення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду справи пояснив суду що від народження проживає в господарстві, яке належало атері на праві власності.

Згідно рішення Хотинського районного суду від 1 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Малинецької сільської ради Хотинського району про визнання права власності на спадкове майно за відповідачем визнанго право власності на ? частину будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом (а.с. 116, 117).

Із змісту зазначеного рішення вбачається, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року До складу спадщини , яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 входить житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, який своєчасно прийняв спадщину.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За таких обставин станом на 11 січня 2013 року ОСОБА_2 мав право володіти та користуватися вищевказаним спадковим майном та проживав у вказаному вище господарстві.

Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення в сумі 10 771 гривень 81 копійки на розрахунковий рахунок 26037309910000, код 00130760, МФО 356334 відкритий у філії Чернівецького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України у справі слід провести розподіл судових витрат.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 8 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено розмір судового збору - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З платіжного доручення №1177 від 20 травня 2013 року вбачається, що за подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок (а.с.1).

З платіжного доручення №13 від 13 листопада 2013 року вбачається, що за подання до суду апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір в сумі 114,70 гривень (а.с.111).

Таким чином, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» 344 гривень 10 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» задовольнити.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2013 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» 10 771( десять тисяч сімсот сімдесят одну) гривню 81 копійку в рахунок відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення перерахувавши ці кошти на розрахунковий рахунок 26037309910000, код 00130760, МФО 356334 відкритий у філії Чернівецького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» 344 (триста сорок чотири) гривні 10 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: