Ухвала суду № 36651280, 18.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/985/13-ц 18.12.2013 18.12.2013 18.12.2013

Провадження №22-ц/784/3990/13

Провадження №22-ц/784/3990/13

Категорія 39 Головуючий у 1-й інстанції Бобровська І.М.

Доповідач апеляційного суду Тищук Н.О.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2013 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Тищук Н.О., Локтіонової О.В.,

при секретарі судового засідання Рудніку Є.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

у с т а н о в и л а:

24 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив визнати інформацію, поширену відповідачем недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію у публічному виступі під час наступної після набрання рішенням суду законної сили сесії Южноукраїнської міської ради, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилався на ті обставини, що 28 лютого 2013 року під час виступу на 34-й сесії Южноукраїнської міської ради та в повідомленнях до міського голови Кваснєвського Є.А., до прокуратури м. Южноукраїнська, Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській обл. відповідач по справі поширив інформацію, яка стосується особисто позивача наступного змісту: «Мені (ОСОБА_3) стало відомо про неодноразове відвідування так би мовити грального центу у кафе «Старий друже» - «псевдо депутатом» - засудженим до позбавлення волі з випробувальним терміном, громадянином ОСОБА_2». Окрім проголошення виступу на сесії Южноукраїнської міськради та повідомлення в письмовому вигляді міському голові Южноукраїнська, до прокуратури м. Южноукраїнська, Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській обл., виступ також транслювався в он-лайн режимі на офіційному сайті міста Южноукраїнськ, був зроблений репортаж зазначеного виступу. Оскільки вказана інформація є недостовірною, а гральний бізнес і азартні ігри заборонені законом, вважає що його честь, гідність та ділову репутацію було зганьблено.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права під час його ухвалення, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилався на неналежну оцінку доказів судом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 28 лютого 2013р. на 34-й сесії Южноукраїнської міської ради та в повідомленнях до міського голови Кваснєвського Є.А., до прокуратури м. Южноукраїнська, Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській обл. відповідач поширив інформацію, яка стосується особисто позивача, а саме «Мені (ОСОБА_3) стало відомо про неодноразове відвідування так би мовити грального центру у кафе «Старий друже» - «псевдо депутатом» - засудженим до позбавлення волі з випробувальним терміном, громадянином ОСОБА_2».

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Згідно ч.1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 277 ЦК України, а саме, ч. 3, 4, 6, 7 встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно

від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Ст. 2 ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні», зазначає, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Проаналізувавши зміст оспорюваної інформації, колегія суддів погоджується з тим, що інформація про відвідування позивачем грального центру є негативною по відношенню до нього, а відтак принижує його честь і гідність. Характер викладення інформації дає можливість зробити висновок про те, що позивач під час відвідування зазначеного місця може брати участь в азартних іграх. Ця інформація є негативною та дискредитує позивача, фактично є обвинуваченням в порушенні законів України та вчиненні дій, що суперечать загальноприйнятим нормам моралі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після повідомлення міського голови про існування грального центру в зазначеному кафе, була створена комісія по проведенню перевірки цільового використання об»єкта комунальної власності - нежитлової будівлі магазину «Світанок», де знаходиться зазначене кафе. Згідно акту перевірки (а.с. 11), гральних автоматів в даній будівлі не виявлено.

Оскільки відповідачем не доведено протилежного, в силу ст. 277 ЦК України, суд вважає за необхідне визнати оспорювану інформацію недостовірною.

Разом з тим, згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року, у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана

обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення

позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою

конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції

України, а не поширення недостовірної інформації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що звернення ОСОБА_3 до міського голови Кваснєвського Є.А., до прокуратури м. Южноукраїнська, Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській обл. не є поширенням недостовірної інформації, а являється зверненням до органів державної влади.

Відповідно до вищезазначеної Постанови, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зобов»язує відповідача спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_2 шляхом оголошення вступної та резолютивної частин даного рішення під час наступної після набрання рішенням суду законної сили сесії Южноукраїнської міської ради Миколаївської обл.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК Украхни, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пункту 4 ч.2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Оскільки колегія суддів визнає поширену інформацію недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, що є порушенням його прав, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача моральна шкода в розмірі 500 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК на користь позивача підлягають стягненню також і судові витрати в розмірі 573,5 грн.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню в силу п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2013 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену 28.02.2013р. ОСОБА_3 на 34-й сесії Южноукраїської міської ради, а саме: «Йому (ОСОБА_3) відомо про неодноразове відвідування так би мовити грального центру у кафе «Старий друже» - «псевдо депутатом» - засудженим до позбавлення волі з випробувальним терміном, громадянином ОСОБА_2»

Зобов»язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_2 у публічному виступі під час наступної після набрання рішенням суду законної сили сесії Южноукраїнської міської ради шляхом оголошення вступної на резолютивної частин даного рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 грн. та 573,5 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді