Ухвала суду № 36651267, 25.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/4892/13-ц 25.12.2013 25.12.2013 25.12.2013

Провадження №22-ц/784/4113/13

Справа № 22-ц/784/4113/13 Головуючий першої інстанції: Тішко Д.А.

Категорія: 52 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Галущенко О.І.

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Гуменюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2013 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (далі - ПАТ «МАРФІН БАНК») про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

30 квітня 2013 року (згідно поштовому штемпелю на конверті) ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ПАТ «МАРФІН БАНК» про визнання незаконним наказу про його звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вирахуванням отриманого заробітку за новим місцем роботи, а також моральної шкоди.

Позивач вказував, що з 02 липня 2008 року працював в ПАТ «МАРФІН БАНК», де з 20 листопада 2010р. займав посаду керуючого Центральним відділенням ПАТ «МАРФІН БАНК» у м. Миколаєві. Наказом від 04 березня 2013 року №11-ОС/6 був звільнений згідно п.1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків.

За твердженням ОСОБА_4., в даному наказі не зазначено в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, крім того, відповідачем не додержано вимоги закону щодо строку застосування дисциплінарного стягнення, не відібрані в нього пояснення та не врахована при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку, відсутність заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

До того ж звільнення позивача призвело до душевних страждань, в зв'язку з приниженням його ділової репутації, погіршення стану здоровя, що спричинило моральну шкоду.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним наказ відповідача від 03 березня 2013 року №11-ОС/6 про його звільнення з посади керуючого Центральним відділенням ПАТ «МАРФІН БАНК» у м. Миколаєві, поновити його на цій посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за вирахуванням отриманого заробітку за новим місцем роботи, а також моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з ОСОБА_4 з 02 липня 2008 року працював в ПАТ «МАРФІН БАНК», де з 20 листопада 2010р. займав посаду керуючого Центральним відділенням ПАТ «МАРФІН БАНК» у м. Миколаєві. Наказом від 04 березня 2013 року №11-ОС/6 був звільнений згідно п.1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків відповідно до рішення правління ПАТ «МАРФІН БАНК» від 08 лютого 2013р. № 10. З наказом про звільнення був ознайомлений 04 березня 2013 року і в цей же день отримав його копію.

Пунктом 1 ст. 41 КЗзП України встановлено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

15 січня 2013р. на засіданні кредитного комітету ПАТ «МАРФІН БАНК» було прийняте рішення № 5 про визнання ситуації щодо виконання позичальником за кредитним договором - ТОВ «Вольга-Україна» - «проблемною та зобов'язано позивача надати пояснення стосовно даної ситуації та його дій (а.с.86). 17 січня 2013р. ОСОБА_4 були надані вказані письмові пояснення (а.с.54-60).

07 лютого 2013р. було закінчене службове розслідування обставин, що виникли за кредитом ТОВ «Вольга-Україна» та про оцінку правомірності дій керуючого ЦВ ПАТ «МАРФІН БАНК» ОСОБА_4 при прийнятті рішення в процесі обслуговування даного кредиту. Висновком цього службового розслідування були встановлення порушення діями ОСОБА_4, своїх посадових обов'язків та вимог внутрибанківських нормативних документів (а.с. 102-108).

Рішення про звільнення ОСОБА_4 було прийняте на правлінні ПАТ «МАРФІН БАНК» від 08 лютого 2013р.(протокол № 10), що відповідає п.4 Посадової інструкції Керуючого Центральним відділенням (а.с.84-85).

Отже, відповідачем були додержані передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, щодо строку (з урахуванням знаходження позивача на лікарняному в період з 11.02.2013р. по 01.03.2013р.) та процедури застосовування дисциплінарного стягнення.

Суд дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов вірного висновку про доведеність факту порушення позивачем трудової дисципліни, що полягає в порушенні ОСОБА_4 вимог п.п. 4.1.1., 4.1.2. Положення про порядок роботи з «проблемною» заборгованістю в ПАТ «МАРФІН БАНК», затвердженого рішенням правління банку від 18.01.2012р. (а.с. 76-78). Так, всупереч вказаним вимогам внутрибанківського нормативного документу позивач самовільно, від імені Банку, без узгодження такого рішення з Кредитним комітетом Банку та без інформування Кредитного комітету Банку про вчинені ним дії, листом від 29 листопада 2012р., вих.№ 454/03 (а.с. 60-61) направив на адресу позичальника Банку - ТОВ «Вольга-Україна», поручителів за кредитним договором та засновника позичальника - письмову вимогу про дострокове повернення кредиту протягом семі днів з дня отримання повідомлення, що також суперечить умовам кревного договору. Зазначені дії позивача суперечать положенням п.8 посадової інструкції Керуючого Центральним відділенням, відповідно до яких до посадових обов'язків позивача належить, зокрема, дотримання внутрибанківських нормативних документів, рішень колегіальних органів банку (а.с.79, 83).

При цьому судом правильно врахований характер проступку, обставини, за яких його вчинено та той факт, що відповідачем не доведено спричинення Банку шкоди внаслідок порушення позивачем трудової дисципліни. За таких обставин, слід вважати обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що порушення ОСОБА_4 трудових обов'язків не є грубим, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі п.1 ч.1. ст..41 КЗпП України є незаконним.

Також є вірним висновок суду про пропуск позивачем на 25 днів передбаченого ч.1 ст. 233 КЗпП України місячного строку на звернення до суду з даним позовом та відсутність підстав для його поновлення.

Так, статтею 234 КЗпП України встановлено, що поновлення строків, установлених ст. 233 цього Кодексу можливо у разі їх пропуску з поважних причин.

Як на поважність причин пропуску такого строку позивач посилався на стан свого здоров'я та витяг із постанови ЛКК № 186 від 15.02.2013р., виданої Медичним центром ДП «Миколаївський морський торговельний порт», в якій йому встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст. та рекомендовано протягом трьох місяців уникати стресових і конфліктних ситуацій (а.с. 7).

Судом правильно встановлено, що зазначені позивачем причини не можна вважати поважними, оскільки вони не свідчать про неможливість позивачем особисто або через свого представника вирішувати питання про захист своїх прав, за період з часу звільнення з ПАТ «МАРФІН БАНК» та до звернення до суду з даним позовом ОСОБА_4 на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні не перебував, до того ж вже 07 берзня 2013р. працевлаштувався у ПАТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», де з цієї дати по теперішній час займає посаду заступника начальника регіонального управління - начальника відділу організації корпоративного бізнесу Миколаївського регіонального управління цього Банку.

За таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з пропуском передбаченого законом строку звернення до суду.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про помилковість висновку суду щодо неповажності причин пропуску передбаченого ч.1 ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду з даним позовом - є безпідставними, оскільки викладені висновки суду не спростовують.

Інших доводів апеляційна скарга не містить

За таких обставин рішення суду першій інстанції є законним та обґрунтованим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді