Постанова № 36649498, 27.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року

12:20

Справа № 808/8557/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції

до Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради

про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 листопада 2013 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі – позивач або Фонд) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті сум фінансових санкцій в розмірі 3404,16 грн.

Ухвалою суду від 07 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/8557/13-а, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 27 листопада 2013 року.

27 листопада 2013 року від позивача надійшло клопотання (вх.№46142) про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також в клопотанні позивач зазначив, що станом на 27.11.2013 року сума боргу не змінилась та складає 3404,16 грн.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач не повідомив причин неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення судової кореспонденції.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

У зв’язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальна установа «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради зареєстрована 18.12.1996 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області в якості юридичної особи.

Комунальна установа «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради має найману робочу силу, перебуває на обліку у Запорізькій міській виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 01.11.2012 під № 230059000481.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ (далі Закон №2240-ІІІ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною - інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених у Законі.

Фонди соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонд), відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 за №16/98-ВР є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. У відповідних правовідносинах Виконавча дирекція Фонду соціального страхування та робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону № 2240-ІІІ, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Частиною 2 ст.22 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої ст. 21 та ст. 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0.1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

У результаті проведеної з 19.06.13 по 20.06.13 виконавчою дирекцію Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перевірки були виявлені порушення, які відображено в Акті № 289/201 від 20.06.2013. Внаслідок виявлених порушень позивачем винесено Рішення № 193 від 21.06.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на загальну суму 4836,19 грн., з якої: 3224,13 грн. - неправомірно витрачені страхові кошти; 1612,06 грн. - штраф у розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів.

Рішення № 193 від 21.06.2013 про накладання фінансових санкцій відповідачем отримане 29.06.2013, в установленому законодавством порядку не оскаржувалось та є чинним на сьогоднішній день. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 29 від 22.12.2010 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 за № 393/19131, у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно довідки Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціатьного страхування з тимчасової втрати працездатності від 29.07.2013 за невиконання в повному обсязі рішення № 193 від 21.06.2013 до Відповідача застосовано фінансові санкції та винесено рішення № 429 від 29.07.2013 за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, на загальну суму - 580,34 грн., з якої: 483,62 грн. - штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих страхових коштів; 96,72 грн. - пеня у розмірі 0,1% несвоєчасно повернутих страхових коштів за кожний день простроченого платежу.

Рішення № 429 від 29.07.2013 про застосування фінансових санкцій відповідачем отримане 30.07.2013, в установленому законодавством порядку не оскаржувалось та є чинним на сьогоднішній день. Докази іншого відповідачем не надані.

Відповідач частково погасив заборгованість по зазначеним рішенням: 718,74 грн. - 29.07.2013, 325,62 грн. - 30.08.2013. 682.59 грн. - 30.08.2013, 285,42 грн. - 26.09.2013, всього на загальну суму - 2012,37 грн., що підтверджується реєстром перерахувань який долучений до матеріалів справи.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті сум фінансових санкцій, станом на час розгляду справи становить - 3404,16 грн., виходячи з наступного розрахунку: (3224,13 + 1613,06) 4836,19 + 580,34 (483,62 + 96,72) = 5416,53 грн. - 2012,37 (718,74-325,62- 682,59-285,42) = 3404,16 грн.

Вказана сума, визнана відповідачем в повному обсязі та самостійно відображена в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2013 року (розділ І рядок 23).

Згідно до ч.3 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ, своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач не надав суду заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача. Позивач надав всі необхідні докази на підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості.

Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03188613) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 12, р/р 37179200900001 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20485413) заборгованість по сплаті сум фінансових санкцій у розмірі 3404 (три тисячі чотириста чотири) грн. 16 (шістнадцять) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко