Постанова № 36644165, 16.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10740/13-п Головуючий у І інстанції Величко В. П. Провадження № 33/780/7/14 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 429 16.01.2014

ПОСТАНОВА

іменем України

16 січня 2014 року місто Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М. за участю прокурора Шум І.І., представника митниці Захарова А.О., представника правопорушниці ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Біла Церква Київської області, яка проживає в АДРЕСА_1, яка тимчасово працює прибиральницею в Італії, паспорт НОМЕР_1, виданий 17.05.2002,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу розміром сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією грошових коштів у розмірі 20100 Євро, що за курсом НБУ станом на 21.10.2012 складає 219 845, 76 гривень, відповідно до протоколу ПМП № 0584/125000001/13 від 21.10.2013 зі сплатою судового збору 34 грн.41 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 21 жовтня 2013 року, о 14 годині 30 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2, яка прилетіла до України з Італії транзитом через Німеччину, м. Франкфурт літаком а/к «Люфтганза», рейсом № 1490, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного контролю «зелений коридор», пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що не знає точно яку суму готівки мала при собі. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де громадянка України ОСОБА_2 пред'явила та власноручно перерахувала 30100 євро, які знаходились в жіночій сумці, яку пасажира тримала в руках. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажирки готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянці було пропущено 10000 євро, за протоколом про порушення митних правил вилучено 20100 євро. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не зверталась. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати, справу закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 страждає рядом важких захворювань, з метою лікування яких вона прибула до України. ОСОБА_2 після приземлення літака, перебування в аеропорту та проходження зони митного контролю почувала себе погано та погано орієнтувалася у ситуації, що склалася навколо неї після прильоту та приземлення. Вона намагалася якнайшвидше вийти на свіже повітря, через стан здоров'я неадекватно орієнтувалася в просторі та перепитувала прохожих куди їй треба далі йти. Вказує, що вчинила дане правопорушення з необережності та не мала наміру приховувати кошти.

Заслухавши представника апелянта в підтримку поданої апеляційної скарги; представника митниці та прокурора, які заперечували проти поданої апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а постанову суду без зміни; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На адресу суду від ОСОБА_2 надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи на 2 тижні в зв'язку з її хворобою. Однак, жодних документів, які б підтверджували перебування ОСОБА_2 на лікарняному суду надано не було. Оскільки правопорушниця належним чином повідомлена про день розгляду справи, в судовому засіданні присутній ОСОБА_3, який представляє її інтереси, то права ОСОБА_2 не порушені, а тому, вислухавши думку учасників процесу, які заперечували проти відкладення справи, вважаю за можливе розглянути справу без її участі.

Висновки судді щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0584/125000001/13, поясненнями ОСОБА_2 про те, що гроші в сумі 30 тисяч 100 євро належать їй і вона не знає Митних правил України, тому думала, що гроші можна ввозити на територію України в будь-якій кількості.

Документів, які б підтверджували походження валюти надано до суду не було, а тому відповідно до ст.471 МК України в разі відсутності дозвільних документів на переміщення валюти та її недекларування, остання, в разі підтвердження вчинення порушення митних правил, підлягає обов'язковій конфіскації.

Посилання представника правопорушниці на ту обставину, що ОСОБА_2 не є резидентом спростовуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1.

При розгляді справи, суд врахував характер вчиненого, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Виходячи з вищенаведеного, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2013 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Капічон