Ухвала суду № 36641837, 13.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року справа №812/8983/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., представника позивача Алфімова О.П., за довіреністю від 13.11.2013 року, представників відповідача Мироненка А.П., за довіреністю від 03.07.2013 року, Сирота О.С., за довіреністю від 03.09.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 р. у справі № 812/8983/13-а (головуючий І інстанції Твердохліб Р.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16 жовтня 2013 року №0000241702,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року № 0000241702.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року № 0000241702 про зменшення приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 94207648,00 грн., у тому числі за травень 2013 року у розмірі 94205332,00 грн., за липень 2013 року у розмірі 2316,00 грн., стягнув з Державного бюджету України користь на приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» судовий збір у розмірі 4588,00 грн..

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, надав письмові заперечення, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримали, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів з 29 грудня 2004 року за № 351, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100334903 (т.1 а.с. 9-10, т.4 а.с. 94, 95).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2013 року у сумі 103576347,00 грн., червень 2013 року у сумі 13213591 грн., за липень 2013 року у сумі 5493897,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодах за червень 2013 року у сумі 13213591,00 грн., за липень 2013 року у сумі 5493897,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодах за червень 2013 року у сумі 40278694,00 грн., за липень 2013 року у сумі 16969914,00 грн., відображених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих за відповідні звітні (податкові) періоди.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 30 вересня 2013 року № 73/17-202/33270581 (а.с. 17-74). Відповідно до висновків зазначеного акту встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит на 94207648,00 грн., у тому числі за травень 2013 року на 94205332,00 грн., за липень 2013 року на 2316,00 грн., порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 94207648,00 грн., у тому числі за травень 2013 року на 94205332,00 грн., за липень 2013 року на 2316,00 грн. та порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 34664002,00 грн., а саме: за червень 2013 року - 30907679,00 грн., за липень 2013 року - 3756323,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2013 року № 0000241702, яким ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 94207648,00 грн., у тому числі за травень 2013 року у розмірі 94205332,00 грн., за липень 2013 року у розмірі 2316,00 грн. (а.с. 134).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи наявні в матеріалах справи, є належними доказами підтвердження реальності правочину укладеного між позивачем та його контрагентом та наявність права у позивача на формування податкового кредиту на підставі наявних у нього первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, з чим погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом Vцього Кодексу

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 04 квітня 2013 року між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» та ТОВ «Еверест - системна інтеграція» укладений договір поставки № 4948, та специфікації до договору від 04 квітня 2013 року № 1, від 26 червня 2013 року № 2 (а.с. 135-137, 138, 139).

Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язується продати та відвантажити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити комп'ютерну техніку, комплектуючі до неї, екземпляри ліцензійного програмного забезпечення, оргтехніку, запчастини та матеріали до них, іменована надалі продукція, найменування якої вказано у специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами договору. Строк поставки продукції зазначається у специфікаціях до договору. Умови поставки - DDP м. Сєвєродонецьк (в редакції Інкотермс 2010).

На виконання умов договору поставки від 04 квітня 2013 року № 4948 ТОВ «Еверест - системна інтеграція» ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» видано податкові накладні від 03 липня 2013 року № 127 на суму 6948,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1158,00 грн., від 10 липня 2013 року № 335 на суму 6948,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1158,00 грн. (а.с. 143, 144), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2013 року (т. 3 а.с. 245, т. 4 а.с. 42 на звороті).

Здійснення господарських операцій за договором підтверджується: специфікацією № 1 та № 2 до договору, видатковою накладною від 10 липня 2013 року № 9463, прибутковими ордерами від 18 липня 2013 року № 160, № 161 (а.с. 138-142).

Оплата товарно-матеріальних цінностей за договором поставки підтверджується: платіжними дорученнями від 03 липня 2013 року № 21128, від 03 липня 2013 року № 21129, від 18 липня 2013 року № 22260, від 18 липня 2013 року № 22259 (а.с. 145-148).

Отримання та використання у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договором підтверджується: накладними-вимогами, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, гарантійними талонами (т.2 а.с. 93-104, 106-113) та реєстри видачі довіреностей, відповідно до якого видана довіреність на отримання від ТОВ «Еверест - система інтеграції» товарно-матеріальних цінностей за договором поставки від04 квітня 2013 року № 4948 (т.2 а.с. 105).

Відповідно до податкової декларації від 20 серпня 2013 року, до складу податкового кредиту липня 2013 року, згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям ТОВ «Еверест - системна інтеграція» податок на додану вартість у розмірі 2316,00 грн. (а.с. 191-203).

Крім того, 28 грудня 2012 року між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (покупець) та ЗАТ «Укргаз-Енерго» (продавець) укладено договір № 41-Х-13.

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у січні 2013 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти и оплатити газ на умовах цього договору (т. 2 а.с. 114-117).

Виконання договору по придбанню ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» у ЗАТ «Укргаз-Енерго» газу природного на загальну суму 565231992,72 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 94205332,12 грн., підтверджується: податковою накладною від 31 січня 2013 року № 16 на загальну суму 565231992,72 грн, в тому числі податок на додану вартість - 94205332,12 грн (т.1 а.с. 149).

Податкова накладна від 31 січня 2013 року № 16 на суму 565231992,72 грн, в тому числі податок на додану вартість - 94205332,12 грн. включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року (т.3 а.с. 17), суму податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 94205332,12 грн. було включено до податкової декларації за травень 2013 року, що підтверджується додатком № 5 до вказаної декларації (т.1 а.с. 152-164).

Оплата підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 90-92).

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на оформлення податкового кредиту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності до ст..198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення такого права вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

При здійсненні відповідачем перевірки позивача первинні документи фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам позивача з контрагентом, порушень щодо складення податкових накладних та інших первинних документів або невідповідність вказаних в них фактичних даних відповідачем не встановлено. Тобто з вищевикладеного вбачається, що відповідачем не доведено відсутність умов для здійснення господарських операцій з позивачем.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі, як на підставу задоволення скарги, на те, що відповідачем отримана інформація, відповідно до якої ТОВ «Еверест-системна інтеграція» віднесено до категорії платників, які дорівнені до конвертаційних центрів за допомогою яких вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямовані на здійснення операції надання податкової вигоди, зокрема з ПрАТ «СО Азот», оскільки, зазначене не впливає на реальність укладеного правочину між позивачем та його контрагентом та наявність права у позивача на формування податкового кредиту на підставі наявних у нього первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі, як на підставу задоволення скарги, що в ході проведення перевірки позивачем не надано технічної документації, сертифікатів якості, гарантійних талонів, наявність яких передбачена умовами договору, колегія суддів зазначає, що ненадання постачальником вказаних документів свідчить на порушення умов договору, та не може впливати на реальність укладеного правочину між позивачем та його контрагентом та наявність права у позивача на формування податкового кредиту на підставі наявних у нього первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних вказує на відсутність самого факту поставки товару, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів, не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість, включення витрат по придбанню товару до складу валових витрат підприємства та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що підприємством в електронному вигляді ведеться облік транспортних засобів, які прибувають на територію підприємства, але відповідач не звернув на це увагу.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що зазначений договорм між позивачем та ТОВ «Еверест-системна інтеграція» порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави. Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Стосовно посилання відповідача на неправомірність включення позивачем у травні 2013 року до складу податкового кредиту податкової накладної від 31.01.2013 року №16 не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 565231992,72 грн., в тому числі податок на додану вартість - 94205332,12 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач обґрунтовуючи неправомірність дій позивача, щодо включення цієї податкової накладної до складу податкового кредиту за травень 2013 року зазначив, що позивач на момент формування податкового кредиту за січень 2013 року у періоді виписки податкової накладної у січні 2013 року не скористався правом надання запиту щодо отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних та при поданні податкової звітності за січень 2013 року, не подав до податкової інспекції до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року заяву зі скаргою (Додаток 8 до декларації з податку на додану вартість) на ЗАТ «Укргаз-Енерго», що б стало підставою для включення до складу податкового кредиту за травень 2013 року.

Разом з цим, як вбачається з пояснень представника позивача та не заперечується сторонами, податкова накладна від 31.01.2013 року отримана позивачем у травні 2013 року.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції на час вказаних правовідносин), у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що вказаною нормою не визначався термін за яким за позивачем зберігалось право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, у разі відмови постачальника надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі.

Таким чином, оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ЗАТ «Укргаз-Енерго» не зареєструвало податкову накладну від 31 січня 2013 року № 16 у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивач мав право разом з декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 року подати додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)» та включити суми податку на додану вартість за цією податковою накладною до складу податкового кредиту у травні 2013 року, в податковому звітньому періоді, коли податкова накладна була фактично отримана. (т.1 а.с. 168-178).

Стосовно того, що позивач не направив запит до Єдиного реєстру податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що направлення запиту до Єдиного реєстру податкових накладних є правом позивача, а не його обов'язком.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, право подати заяву зі скаргою на постачальника зберігається за позивачем протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, оскільки, зазначені зміни до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України були внесені Законом України від 24.10.2013 року № 657 та діють з 01.01.2014 року, тобто, не можуть розповсюджуватись на зазначені правовідносини, які виникли до внесення таких змін.

Здійснення господарської операції з постачання газу відповідно до умов договору та оплата за це постачання включаючи податок на додану вартість, відповідачем не ставились під сумнів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» правомірно включило до складу податкового кредиту за травень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 94205332,12 грн. згідно податкової накладної від 31 січня 2013 року № 16 та заяви із скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 р. у справі № 812/8983/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 р. у справі № 812/8983/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 15 січня 2014 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва