Ухвала суду № 36641026, 13.01.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"13" січня 2014 р.Справа № 5023/2452/11 вх. № 2452/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Березкіній А.Д.

За участю:

ліквідатора - арбітражного керуючого Яновського С.С., свідоцтво НОМЕР_2 від 22.03.2013р.

представника кредитора - ОСОБА_3., довіреність №3444 від 15.05.2013р.

(Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик")

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вх. №34720) про визнання недійсним договіру купівлі - продажу, застосування до сторін договору купівлі-продажу правових наслідків недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України та визнання права власності

По справі за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_3

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 21 червня 2011 р. по справі № 5023/2452/11 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Головню Антоніну Максимівну.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.02.2012 р. припинено обов'язки ліквідатора боржника ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Головні А.М., призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого Яновського Сергія Сергійовича, продовжено строк ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_5 до 21 червня 2012 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 квітня 2013 року задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення. Визнано незаконними дії колишнього ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Головні Антоніни Максимівни щодо продажу майна банкрута ОСОБА_5 нежилих приміщень з АДРЕСА_4, а також визнано недійсними результати аукціону від 28.09.2011р. з реалізації нежитлових приміщень з АДРЕСА_4, що були оформлені протоколом №1 проведення аукціону від 28.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2013р. слухання звіту ліквідатора відкладено на 25 вересня 2013 р. о(об) 14:30, у зв`язку з не завершенням ліквідаційної процедури.

23 вересня 2013 року до суду надійшла заява від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх.34720), в якій кредитор просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень з АДРЕСА_4 від 29.09.2011 р. укладений між ліквідатором банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражним керуючим Головня Антониною Максимівною, (яка на дату укладення даного договору виконувала обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_5) та ОСОБА_14, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований у реєстрі за №340.

- застосувати до сторін договору купівлі-продажу нежилих приміщень з АДРЕСА_4 від 29.09.2011 р. правові наслідки недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України та визнати право власності на нежилі приміщення з АДРЕСА_4 за ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається зокрема на те, що вищезазначений договір купівлі-продажу нежилих приміщень був укладений за результатами аукціону, проведеного Товарною біржею "Правопорядок" 28.09.2011р., результати якого оскаржені кредитором, до того ж виконання умов даного договору ліквідатором завдало значних збитків кредитору, а тому наявні правові підстави для визнання судом недійсним цього договору та застосування до сторін наслідків недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2013 року прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх.№34720) та призначено розгляд заяви кредитора в судовому засіданні на 23 жовтня 2013 р. о(об) 10:30 год.

Банкрут, гр. Головня А.М., гр. ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

21 жовтня 2013 року до суду надійшли заперечення арбітражного керуючого Головні А.Н. (вх. №38949) на заяву ПАТ "КБ "Хрещатик", в якій вона просить суд відмовити в задоволенні заяви ПАТ "КБ "Хрещатик" про визнання недійсним договору купівлі - продажу укладеного між ліквідатором ФОП ОСОБА_11 - арбітражним керуючим Головня А.Н. та ОСОБА_14 нерухомого майна від 29.09.2011 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2013 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" про витребування доказів, витребувано з Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у вигляді інформаційної довідки про власника нежилих приміщень АДРЕСА_4, а також уповноважено ліквідатора - арбітражного керуючого Яновського Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2, видане Міністерством юстиції України 22.03.2013 року) подати до Державного органу реєстрації заяву про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки, отримати інформаційну довідку та надати її до суду, відкладено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх.34720 від 23.09.2013 р.) на 13 листопада 2013 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 листопада 2013 року відкладено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх.34720 від 23.09.2013 р.) на 03 грудня 2013 р. о 10:00 год.

19 листопада 2013 року через канцелярію суду надійшла інформаційна довідка з реєстру прав власності на нерухоме майно (вх. №42842), в якій зазначено, що власником нежилих приміщень з АДРЕСА_4 загальною площею 71,80 кв.м. є ОСОБА_12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року відкладено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх.34720 від 23.09.2013 р.) на 13 січня 2014 р. о(об) 12:30 год.

09 січня 2014 року до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх. №233), в якому кредитор просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 (АДРЕСА_5) надати представнику ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" Пиріг О.В. копію договору дарування, 6255, 17.11.2011 р. укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_15; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 (АДРЕСА_6) надати представнику ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" Пиріг О.В. копію договору купівлі-продажу, 2980, 29.11.2011 р. укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_12.

Крім того, 13 січня 2014 року до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх. №770), в якому кредитор просить суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 (АДРЕСА_7) копію договору дарування, 6255, 17.11.2011 р. укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_15; витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 (АДРЕСА_6 ) копію договору купівлі-продажу, 2980, 29.11.2011 р. укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_12.

Суд, дослідивши матеріали справи не знаходить правових підстав для задоволення вищезазначених клопотань, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Суд вважає, що заявлені представником ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення" клопотання зазначеним вимогам не відповідають, оскільки кредитором, зокрема не зазначено обставин, що перешкоджають наданню цих документів, обставин, які може підтвердити цей доказ, а тому відсутні правові підстави для задоволення даних клопотань.

Ліквідатор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви кредитора, вважає її безпідставною та необґрунтованою та просив суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представник кредитора (Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення) у судовому засіданні підтримав заву про визнання договору купівлі - продажу недійсним, застосування до сторін договору купівлі-продажу правових наслідків недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України та визнання права власності, а також просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що заява ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Харківської області від 21 червня 2011 р. по справі № 5023/2452/11 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Головню Антоніну Максимівну.

ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення є кредитором та учасником у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, що перебуває в провадженні господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, визначені нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про визнання недійсними укладених боржником угод, з підстав визначених, зокрема нормами ст. ст. 17, 23, 25 вище зазначеним законом про банкрутство, а також з підстав, передбачених нормами цивільного законодавства.

Відповідна позиція з цього питання відображена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р.

Частиною 3 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Згідно з ч.7 ст. 48 Закону України розділу VI "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 7 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції закону, що діяв на час відкриття ліквідаційної процедури, передбачено, що продажу підлягає все майно громадянина-підприємця - банкрута, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.

Відповідно до матеріалів справи боржник мав у власності на час відкриття ліквідаційної процедури, зокрема нежилі приміщення з АДРЕСА_4.

Як свідчать матеріали справи, колишнім ліквідатором Головньою А.М. 23.08.2011р. було укладено угоду від 23.08.2011р. з Товарній біржею "Правопорядок", місцезнаходження біржі: Полтавська обл., Карлівський район, м. Карлівка, вул. Леніна, буд 126, кв.16 на організацію та проведення аукціону в торгово-операційному залі Товарної біржі "Правопорядок" (м. Харків, вул.. Новгородська, 3, оф.105) по продажу нежитлових приміщень з АДРЕСА_4.

28 вересня 2011 року був проведений аукціон з продажу нежитлових приміщень з АДРЕСА_4, результати якого оформлені протоколом №1 проведення аукціону від 28.09.2011р.

29.09.2011р. колишнім ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Головнею А.М. з переможцем аукціону гр. ОСОБА_14, на підставі протоколу №1 проведення аукціону на Товарній біржі "Правопорядок" від 28.09.2011р. було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а саме: нежилих приміщень з АДРЕСА_4 за ціною 272 000 грн.

Вищезазначений договір купівлі-продажу нежилих приміщень посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №340.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 02 квітня 2013 року задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення. Визнано незаконними дії колишнього ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Головні Антоніни Максимівни щодо продажу майна банкрута ОСОБА_5 нежилих приміщень з АДРЕСА_4, а також визнано недійсними результати аукціону від 28.09.2011р. з реалізації нежитлових приміщень з АДРЕСА_4, що були оформлені протоколом №1 проведення аукціону від 28.09.2011р.

Матеріалами справи підтверджено та в ухвалі господарського суду Харківської області від 02 квітня 2013 року встановлено, що реалізація майна банкрута здійснена за ціною, яка не відповідала дійсній ринковій вартості цього майна на момент продажу, звіт від 27.07.2011 р. з незалежної експертної оцінки майна банкрута (оцінювач ОСОБА_18), який був використаний під час реалізації майна банкрута (нежитлових приміщень з АДРЕСА_4) не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

Так, згідно висновку про вартість майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_19 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №9018/09 від 22.10.2009р.) на замовлення банкрута станом на 21 березня 2011 року ринкова вартість нежитлових приміщень АДРЕСА_4 становить 704 730,00 грн.

Згідно висновку про вартість майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" в особі ОСОБА_20, що діяв згідно постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві "Про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні" від 25 березня 2011 року ринкова вартість вищезазначеного нерухомого майна станом на 08 червня 2011 року становила 1 243 896 грн.

Згідно висновку про вартість майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_18 на замовлення попереднього ліквідатора - арбітражного керуючого Головні А.М. станом на 27 липня 2011 року ліквідаційна вартість нежитлових приміщень АДРЕСА_4 становить 272 000,00 грн.

Згідно наданої кредитором рецензії від 10.09.2012 р. (рецензент - оцінювач ОСОБА_1 - термін практичної діяльності 14 років), стосовно відповідності звіту від 27.07.2011 р. з незалежної експертної оцінки майна банкрута (оцінювач ОСОБА_18), а саме: нежитлових приміщень з АДРЕСА_4, вимогам нормативно-правових актів з оцінки, достовірності, об'єктивності та професійності оцінки вбачається, що за результатами проведеного рецензування встановлено, що звіт про незалежну оцінку від 27.07.2011р. нежитлових приміщень з АДРЕСА_4 не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

Також, судом встановлено, що продаж вказаного майна, яке було в іпотеці у банку, був здійснений за спірною угодою в порушення норм ст. 12 Закону України "Про іпотеку" в редакції від 05.06.2003р. - без погодження іпотекодержателя - Банку. Так, норми ч. 3 вказаної статті містять пряму вказівку на правовий наслідок укладення угоди з відчуження переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя - правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Арбітражний керуючий Головня А.М. в силу того, що на момент укладення спірної угоди був призначений ліквідатором боржника, відповідно до норм ст.ст. 25, 30, 48 Закону про банкрутство при укладенні спірної угоди діяв від імені підприємця-фізичної особи, як іпотекодавця. Отже, відчуження майна за спірною угодою відбулось саме іпотекодавцем без згоди ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення, як іпотекодержателя.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, викладеної у постановах суду у справах № 5023/9719/11 та Б-24/163-09.

У відповідності до п.4. Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що реалізація майна банкрута здійснена за ціною, яка не відповідала дійсній ринковій вартості цього майна на момент продажу, чим завдано значних збитків кредитору та боржнику, оскільки укладання цього договору на зазначених вище умовах створює певні обставини, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника і тому є для нього також збитковими, суд дійшов висновку, що договір купівлі - продажу нежилих приміщень з АДРЕСА_4 від 29.09.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №340, підлягає визнанню недійсним.

Вимоги по заяві про застосування до сторін договору купівлі-продажу нежилих приміщень з АДРЕСА_4 від 29.09.2011 р. правових наслідків недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України та визнання права власності на нежилі приміщення з АДРЕСА_4 за ОСОБА_5 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції станом на 25.11.2013р. власником нежилих приміщень з АДРЕСА_4 є ОСОБА_12, яка не є стороною за договором купівлі-продажу нежилих приміщень з АДРЕСА_4 від 29.09.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого у реєстрі за №340, а тому до сторін договору не можуть бути застосовані наслідки недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України.

Права третіх осіб на повернення майна можуть бути захищені шляхом задоволення віндікаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у набувача.

Ст. 16 Цивільною кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, при чому суд може захистити цивільне право або інтерес (ч. 2 ст. 16) іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільною кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, з вимогою про визнання права власності на майно може звернутися власник майна у випадках передбачених законом.

Чинним законодавством не передбачено право кредитора боржника на звернення до суду з вимогою про визнання права власності на майно за боржником (банкрутом).

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог про визнання права власності на нежилі приміщення з АДРЕСА_4 за банкрутом.

Керуючись ст.ст. 17, 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 16, 203, 215, 216, 392, 388 Цивільного Кодексу України, ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх. №233 від 09.01.2014р.).

2. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення (вх. №770 від 13.01.2014р.).

3. Заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення задовольнити частково.

4. Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежилих приміщень з АДРЕСА_4 від 29.09.2011 р. укладений між ліквідатором банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражним керуючим Головня Антониною Максимівною та ОСОБА_14, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований у реєстрі за №340.

5. Врешті частині вимог по заяві Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Залізничного відділення - відмовити.

Копію ухвали направити кредиторам, що не були присутні у судовому засіданні, банкруту, гр. Головні А.М., гр. ОСОБА_14

Суддя Чистякова І.О.