Ухвала суду № 36640619, 09.01.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3147/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на доставку і виплату пенсій у сумі 52746,48 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «Завод «Нева» звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року у справі №822/3147/13-а за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2013 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову про розстрочку виконання рішення суду.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року по справі № 822/3147/13-а (яка набрала законної сили 27.08.2013 року) позов задоволено. Постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод «Нева» заборгованість по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в сумі 52746 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 48 коп.

Відмовляючи в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суд першої інстанції вказав, що суд лише у виняткових випадках може відстрочити виконання судового рішення, а наведені боржником підстави не є такими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У п. 10 Постанови Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року № 14 вказано, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Із заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення вбачається, що заявник посилається на тяжке фінансове становище підприємства, але до заяви не надано належних доказів щодо відсутності майна, на яке може бути накладено стягнення у рахунок погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із заявою про розстрочення постанови Хмельницького окружного адміністративного суду, не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання судового рішення в розумінні вимог ст. 263 КАС України.

Також, заявником не надано належних та достатніх доказів обґрунтування заяви щодо розстрочення виконання судового рішення саме на строк до квітня 2015 року.

Розстрочення виконання рішення суду є правом суду, і враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Нева", - залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.