Постанова № 36637993, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/55928/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терера" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терера" до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терера" (далі - ТОВ "Терера") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ в Солом'янському районі м. Києва) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року у задоволенні позову ТОВ "Терера" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Терера" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ТОВ "Терера" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в Солом'янському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку ТОВ «Терера» з податку на прибуток за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року. За результатами перевірки складено акт №11116/15-1-36509316 від 18 жовтня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень та п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 582911, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ в Солом'янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0048121501 від 31 жовтня 2011 року, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 і п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 582911, 00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем неправомірно відображено в податковому обліку підприємства у 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 1 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Статтею 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Положенням пункту 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Тобто, обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терера" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Терера" задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від №0048121501 від 31 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров