Постанова № 36637540, 06.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2013 року Справа №827/2828/13-а

Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді: Куімова М.В.

за участю секретаря: Сухобрус О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів в м. Севастополі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ГУ Міндоходів в м. Севастополі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 червня 2013 року №0000480220.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 27 травня 2013 року по 31 травня 2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» з питань правових взаємовідносин з КП "Альянс" за період липень 2010 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки № 1017/10/22.0-21/30628382/23 від 03 червня 2013 року, у якому відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 1 360,00 грн. по взаємовідносинах із КП «Альянс» щодо робіт з проектування резервного складу одноразового зберігання зерна, що привело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету , за липень 2010 року у розмірі 1 360,00 грн.. ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» 05 червня 2013 року направило до ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ГУ Міндоходів в м. Севастополі заперечення до зазначеного акту перевірки за вих. №800/2068 та 12 червня 2013 року за вих. №800/2189 доповнення до заперечень. 14 червня 2013 року за вх. № 800/76 позивач отримав лист від відповідача про розгляд заперечень до акту перевірки, в якому зазначено, що в частині повноти декларування та своєчасності сплати з податку на додану вартість акт залишається без змін, а висновки акту щодо заниження податку на прибуток не відповідають дійсності, та не будуть враховані при винесені податкового-повідомлення рішення. За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000480220 від 13 червня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» з податку на додану вартість в розмірі 1 700,00 грн. , у тому числі по основному платежу - 1 360,00 грн., штрафні санкції - 340,00 грн. ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» 19 червня 2013 року направило до відповідача скаргу про перегляд зазначеного податкового повідомлення-рішенні за вих. №800/2263 та 12 серпня 2013 року отримало рішення про результати розгляду скарги № 925/10/27-01-10-02-25 від 08 серпня 2013 року, згідно якого в задоволенні скарги було відмовлено. 20 серпня 2013 року позивач за вих. № 800/3159 повторно направив до відповідача скаргу про перегляд рішення на податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року №0000480220 та на рішення про результати розгляду скарги № 925/10/27-01-10-02-25 від 08 серпня 2013 року. 22 жовтня 2013 року ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» за вх. №800/1347 отримало від відповідача рішення про результати розгляду повторної скарги № 13527/6/99-99-10-01-15 від 18 жовтня 2013 року, згідно якого в задоволенні скарги було відмовлено. Позивач з висновками акту перевірки та виставленим податковим повідомленням-рішенням не згоден, просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року №0000480220.

У судовому засіданні представник позивача Фрідман В.О. підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Дерябкіна В.Л. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168-ВР (що діяв на час правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У судовому засіданні встановлено, що у період з 27 травня 2013 року по 31 травня 2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» з питань правових взаємовідносин з КП "Альянс" за період липень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки № 1017/10/22.0-21/30628382/23 від 03 червня 2013 року, у якому відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 1 360,00 грн. по взаємовідносинах із КП «Альянс» щодо робіт з проектування резервного складу одноразового зберігання зерна, на підставі договору від 18 травня 2010 року № 0710РП/493, що привело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету , за липень 2010 року у розмірі 1 360,00 грн.(а.с. 6-15).

ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» 05 червня 2013 року направило до ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ГУ Міндоходів в м. Севастополі заперечення до зазначеного акту перевірки за вих. №800/2068 (а.с. 16-18) та 12 червня 2013 року за вих. №800/2189 доповнення до заперечень (а.с. 19).

14 червня 2013 року за вх. № 800/76 позивач отримав лист від відповідача про розгляд заперечень до акту перевірки № 3339/10/22.0-48 від 12 червня 2013 року, в якому зазначено, що в частині повноти декларування та своєчасності сплати з податку на додану вартість акт залишається без змін, а висновки акту щодо заниження податку на прибуток не відповідають дійсності та не будуть враховані при винесені податкового-повідомлення рішення.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000480220 від 13 червня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» з податку на додану вартість в розмірі 1 700,00 грн. , у тому числі по основному платежу - 1 360,00 грн., штрафні санкції - 340,00 грн (а.с. 22).

19 червня 2013 року ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» направило до відповідача скаргу про перегляд зазначеного податкового повідомлення-рішенні за вих. №800/2263 (а.с. 24-26) та 12 серпня 2013 року отримало рішення про результати розгляду скарги № 925/10/27-01-10-02-25 від 08 серпня 2013 року, згідно якого в задоволенні скарги було відмовлено (а.с. 27-30).

20 серпня 2013 року позивач повторно направив до відповідача скаргу про перегляд рішення на податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року №0000480220 та на рішення про результати розгляду скарги № 925/10/27-01-10-02-25 від 08 серпня 2013 року (а.с. 31-34).

22 жовтня 2013 року ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» було отримано від відповідача рішення про результати розгляду повторної скарги № 13527/6/99-99-10-01-15 від 18 жовтня 2013 року, згідно якого в задоволенні скарги було відмовлено (а.с. 34-37).

В акті перевірки відповідачем був зроблений висновок про те, що правочини, укладені ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» з КП "Альянс", не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому є нікчемними.

Такий висновок відповідача суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Фактичне виконання робіт за договором №0710РП/493 від 18 травня 2010 року було підтверджено робочим проектом 0710РП-ПЗ (а.с. 70-115).

Роботи за договором № 0710РП/493 від 18 травня 2010 року було виконано у повному об'ємі згідно робочого проєкту.

Податковий кредит ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» було сформовано на підставі оформлених належним чином податкових накладних, виданих КП "Альянс".

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу Україні", податкові органи не мають повноважень щодо встановлення фактів недійсності угод.

Згідно з положеннями ст.10 вказаного Закону, державні податкові інспекції наділені повноваженнями подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Отже, суд зазначає, що питання з приводу визнання угод недійсними мають вирішуватися у судовому порядку, проте будь-яких судових рішень з цього приводу суду надано не було.

Згідно з п.2.3.4 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від. 24 грудня 2010 року (далі - Порядок), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку, оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В акті перевірки від 03 червня 2013 року № 1017/10/22.0-21/30628382/23, в порушення вимог вказаного Порядку, відображені необґрунтовані та документально непідтверджені дані щодо недійсності угод, укладених між ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» та КП "Альянс".

Суд вважає, що на підставі вказаного акту перевірки відповідачем безпідставно було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000480220 від 13 червня 2013 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стівідорна компанія «Авліта» сплачений судовий збір в сумі 1.720, 5 грн..

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нахімовському районі Головного управління Міндоходів в м. Севастополі від 13 червня 2013 року №0000480220 про збільшення суми грошового зобов'язання Акціонерному товариству «Стівідорна компанія «Авліта» з податку на додану вартість в розмірі 1.700 гривень, - визнати неправомірним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Стівідорна компанія «Авліта» судові витрати в сумі 1.720 гривень 50 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Суддя М.В. Куімов