Постанова № 36635005, 30.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 грудня 2013 року № 826/17813/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD», ОСОБА_2 проскасування постанови №33783191 від 23.10.2013 в частині, зобов'язання вчинити дії О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до суду з позовом до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бялого М.Г., Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМК LTD», ОСОБА_2 про скасування постанови від 23.10.2013 у виконавчому провадженні №33783191 в частині накладення арешту на прості іменні акції ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 штук, що становить 78,1714 % від статутного капіталу емітента та належить ТОВ «ВКФ «АМК LTD» накладений в межах суми 7 113 230 грн, які зберігаються на рахунках цінних паперах №426000 відкритому в АТ «Брокбізнесбанк» , зобов'язання зняти арешт з вказаного майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог ст 54 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржуваною постановою накладено арешт на заставне майно, при цьому право позивача як заставодержателя виникло на спірне майно раніш ніж, оскаржуваною постановою накладено арешт на таке майно. Вказане на думку позивача є підставою для звільнення майна з-під арешту.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що він не знав, що спірне майно передано в заставу позивачу, проте не заперечував проти наявності підстав для звільнення заставного майна з-під арешту.

Терті особи без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМК LTD», ОСОБА_2 - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надали, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

18.12.2013 в судовому засіданні у зв'язку з неявкою третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

При цьому статтею 11 Закону № 606-ХІV державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізувати його у встановленому законом порядку.

Право державного виконавця за заявою стягувача накласти арешт на майно (крім коштів) боржника з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення при відкритті виконавчого провадження також передбачено частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві від 15.08.2012 відкрито виконавче провадження №33783191 про примусове виконання виконавчого листа №2-3172/09 виданого 03.08.2012 про стягнення з ТОВ «ВКФ «АМК LTD» на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 7113230 грн.

Судом встановлено, що постановою від 23.10.2013 у вказаному вище виконавчому провадженні накладено арешт на прості іменні акції ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 шт., що становить 78,1714% від статутного капіталу емітенту, що належить ТОВ «ВКФ «АМК LTD» та накладено заборону на відчуження вказаних простих іменних акцій.

Проте, судом встановлено, що відповідно до договору застави від 01.09.2006 №24 та додаткової угоди №1 від 28.03.2011 до договору застави від 01.09.2006 №24, ТОВ «ВКФ «АМК LTD» в забезпечення виконання основного зобов'язання по поверненню кредиту, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів, що передбачені та/або випливають з Кредитного договору від 01.09.2006 №24-06V передано в заставу АБ «Брокбізнесбанк» цінні папери: акції прості іменні ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1 326 687 шт. на суму 331 671, 75 грн.

Отже, зазначеними вище постановами накладено арешт в тому числі на майно, що обтяжено заставою, право застави виникло до винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Враховуючи, що право застави є першочерговим, виникло до винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, то арешт накладений на вказане майно боржника, порушує пріоритетне право позивача як заставодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок майна переданого в заставу вказане на думку суду є підставою для скасування оскаржуваної постанови в частині накладення арешту на прості іменні акції ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 штук, що становить 78,1714 % від статутного капіталу емітента та належить ТОВ «ВКФ «АМК LTD» накладеного в межах суми 7 113 230 грн, які зберігаються на рахунках цінних паперах №426000 відкритому в АТ «Брокбізнесбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону № 606-ХІV у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Вказане є підставою для зняття арешту з майна, що перебуває під заставою ПАТ «Брокбізнесбанк», а саме: простих іменних акцій ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 штук, що становить 78,1714 % від статутного капіталу емітента та належить ТОВ «ВКФ «АМК LTD» накладений в межах суми 7 113 230 грн., які зберігаються на рахунках цінних паперах №426000 відкритому в АТ «Брокбізнесбанк».

Оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 60 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня з дня отримання судового рішення про зняття з майна арешту прийняти відповідну постанову про зняття арешту з майна, суд вважає за доцільне, тобто прийняття державним виконавцем постанови про знання арешту з майна на підставі судового рішення не потребує додаткового зобов'язання таким судовим рішенням вчинити дії щодо прийняття постанови про зняття арешту, а відтак суд вбачає за доцільне саме зняти арешт з заставного майна, а саме простих іменних акцій ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 шт., що становить 78,1714% від статутного капіталу емітента та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» накладеного в межах суми 7 113 230 грн., які зберігаються на рахунку в цінних паперах №426000 відкритому в АТ «Брокбізнесбанк».

Враховуючи викладене, керуючись ст. 69-72, 160-163, 181, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати постанову про накладення арешту на цінні папери боржника від 23.10.2013 у виконавчому провадженні №33783191 в частині накладення арешту на прості іменні акції ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 шт, що становить 78,1714% від статутного капіталу емітента та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» накладеного в межах суми 7 113 230 грн., які зберігаються на рахунку в цінних паперах №426000 відкритому в АТ «Брокбізнесбанк».

3. Зняти арешт з простих іменних акцій ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» в кількості 1326687 шт, що становить 78,1714% від статутного капіталу емітента та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» накладеного в межах суми 7 113 230 грн., які зберігаються на рахунку в цінних паперах №426000 відкритому в АТ «Брокбізнесбанк», накладений постановою про накладення арешту на цінні папери боржника від 23.10.2013 у виконавчому провадженні №33783191.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур