Ухвала суду № 36630696, 16.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м. Київ К/9991/31968/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 р.

у справі №13/554/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожець» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 р., позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.01.2008 р. №0000012302/0, від 28.03.2008 р. №0000012302/1 та від 09.06.2008 р. №0000012302/2 у частині визначення податку на прибуток у розмірі 20 474,28 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 59 440,77 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено комплексну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2007 р., про що складено акт від 21.12.2007 р. №10/23/31176930, яким встановлено порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягали у заниженні валового доходу за IV квартал 2006 року на 83 267,69 грн.

Крім того, перевіркою встановлено завищення валових витрат - згідно даних декларації за 2006 рік товари, передані на комісію ТОВ «АПК «Лист» у розмірі 193 824,80 грн. з обліку запасів не зняті, а отже, на думку податкового органу, позивач не мав права включати за вказаною операцією валові витрати як убуток балансової вартості до декларації за півріччя 2006 року та три квартали 2006 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2008 р. №0000012302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 80 429,51 грн., з яких 20 817,25 грн. за основним платежем та 59 612,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У порядку адміністративного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.03.2008 р. №0000012302/1 та від 09.06.2008 р. №0000012302/2, аналогічні за змістом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, позивачем занижено валовий дохід за ІV квартал 2006 р. на 83 267,69 грн.

Так, позивачем до скоригованого валового доходу декларації за 2006 рік, у тому числі за ІV квартал 2006 р., віднесено доходи у розмірі 994 456,00 грн., тоді як, відповідно до акту перевірки, на підставі досліджених податковим органом первинних документів - позивачем було реалізовано продукцію та надано послуг у ІV кварталі 2006 року на 1 077 723,69 грн.

Суди попередніх інстанцій не погодилися із висновками податкового органу про заниження позивачем валового доходу за ІV квартал 2006 року на 83 267,69 грн., при цьому зазначили, що акт перевірки не містить посилання на первинні бухгалтерські документи, а лише формально вказує на відомості бухгалтерського обліку позивача та містить узагальнюючу фразу щодо заниження валового доходу.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у поданій позивачем декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2006 року була допущена арифметична посилка, згідно з якою був завищений валовий дохід на 92 664,00 грн. У подальшому, при поданні податкової декларації з податку на прибуток ця арифметична помилка була відкоригована і валовий дохід був зменшений на 83 267,00 грн.

Також, як вбачається з висновку судово-економічної експертизи №7 ППАФ «ЗапоріжАудит», позивачем занижено податок на прибуток за півріччя 2006 року лише на 342,97 грн.

Судами було також встановлено, що між позивачем та ТОВ «АПК «Лист» укладено договір комісії від 17.06.2006 р. №3-к, згідно якого останній в якості комісіонера мав продати насіння соняшнику у кількості 186 тон 36 кг.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із нормою абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про правомірність формування позивачем скоригованого валового доходу та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «АПК «Лист», що свідчить про наявність підстав для визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення у частині визначення податку на прибуток у розмірі 20 474,28 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 59 440,77 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 р. у справі №13/554/08-АП залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.