Ухвала суду № 36630438, 23.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2013 р. м. Київ К-41136/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010

у справі № 2а-1462/10/1670

за позовом Дочірнього підприємства «Виробничий комплекс «ВіндЕлектрик»

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 12.05.2009 № 0007071701/0, від 27.07.2009 № 0007071701/1 та від 09.12.2009 № 0007071701/2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Лубенська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення Лубенською ОДПІ за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.05.2009 № 0007071701/0, від 27.07.2009 № 0007071701/1 та від 09.12.2009 № 0007071701/2 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) в сумі 3798,15 грн., в т.ч. 1266,05 грн. основного платежу та 2532,1 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 24.04.2009 № 1068/23-34422032, про порушення позивачем вимог п. 1.15 ст. 1, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» від 26.12.2003 № 2035, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 1266,05 грн. Порушення полягало у безпідставному застосуванні у 2006 році податкової соціальної пільги до доходів найманих працівників без подання останніми заяв щодо застосування такої пільги.

Відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IVподаткова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

За вимогами абзацу другого п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 вказаного Закону податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування позивачем-податковим агентом податкової соціальної пільги до нарахованого місячного доходу платників податку у вигляді заробітної плати, оскільки судом було достовірно встановлено подання платниками податку та отримання позивачем відповідних заяв про застосування соціальної пільги.

З огляду на викладене, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун