Рішення № 36627921, 13.01.2014, Краснопільський районний суд Сумської області

Краснопільський районний суд Сумської області

вул.Вокзальна, 18 смт.Краснопілля Краснопільський район Сумська область Україна 42400

Справа № 578/1207/13-ц

провадження № 2/578/25/14

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2014 року Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Литвин А.В

розглянув у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснопілля цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, посилаючись на норми статей 110-112, 180 - 183, 191 Сімейного кодексу України, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 23 лютого 2008 року у виконавчому комітеті Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис за № 03, та стягувати на її користь аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частин від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду, допустивши негайне виконання рішення. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище "ОСОБА_1". Вимоги обґрунтовані тим, що сторони у справі у 2008 році уклали шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_3, і у теперішній час проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Одруження виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через те, що відповідач покинув сім'ю, створив нову та мешкає з іншою жінкою. Проживання припинено в липні 2011 року, тому шлюб існує формально, що породжує для позивача ряд негативних наслідків. Відповідач є батьком дитини, працездатного віку, інвалідом не являється, але матеріальної допомоги в добровільному порядку в належній кількості на утримання сина не надає.

Сторони в судове засідання не прибули, у розумінні статей 74, 77 ЦПК України належним чином повідомлені, згідно поданих заяв просили справу розглянути за їх відсутності, при цьому позивач підтримала позовну заяву, відповідач проти задоволення позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментів не заперечував /ас.25-26/.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, рішення по справі може бути ухвалено судом у попередньому судовому засіданні у порядку ст. 174 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Матеріалами справи встановлено, що 23 лютого 2008 року між сторонами у справі у виконавчому комітеті Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис за № 03, було зареєстровано шлюб, позивач після реєстрації шлюбу змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_3, батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_2 /копії ас. 6-7/.

Зі змісту довідки з місця проживання позивача, виданої виконкомом Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області, дитина сторін проживає з матір'ю ОСОБА_1 і знаходиться у неї на утриманні /ас. 9/.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України вбачається, що захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Правовідносини що склалися між сторонами у справі, виникли із сімейних правовідносин, врегульовані нормами статей 21, 24, 56, 110 - 113, 115, 141, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України.

Визнані сторонами обставини суд вважає доведеними та такими, що не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, тому визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, суд знаходить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що має істотне значення; з часу знаходження позовної заяви в суді примирення не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, тому позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Враховуючи, що позивач змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, і після розірвання шлюбу не бажає його відновлювати, відповідно до ст. 113 СК України при державній реєстрації розірвання шлюбу, суд залишає ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з нормами частини другої статті 41 Бюджетоного кодексу України до набрання чинності законом про Державний бюджет на поточний період діють норми Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік.

Пунктом 4 частини другої статті 41 названого Кодексу встановлено, що соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Оскільки дитина сторін проживає разом з позивачем і потребує коштів на утримання, відповідач записаний її батьком, суд знаходить, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частин від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, щомісяця. При цьому, відповідач не надав суду доказів щодо його стану здоров'я, наявності інших утриманців, які враховуються при визначенні розміру аліментів, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, і судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 16 грудня 2013 року.

Питання визначення місця проживання малолітньої дитини судом не вирішувалось.

Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 367 ЦПК допустити негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України відповідно до Закону України «Про судовий збір». При цьому, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджений судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу в розмірі 229 грн. 40 коп. та 243 грн. 60 коп. в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58 - 61, 79, 88, 130, 174, 197, 209, 214 - 215, 218, 294, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 23 лютого 2008 року виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис за № 03, розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Надіслати копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».

Стягувати на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Суми, місце паспортної реєстрації: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, не працюючого, аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 1/4 частин від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, щомісяця, починаючи стягнення з 16 грудня 2013 року.

В силу ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць у сумі 309 гривень 60 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 229 / двісті двадцять дев'ять / гривень 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 243 /двісті сорок три/ гривень 60 копійок судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в УДКСУ у Краснопільському районі Сумської області, код одержувача за ЄДРПОУ 37938125, ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО 837013, рахунок одержувача 31217206700172, код класифікації доходів бюджету 22030001, у графі «призначення платежу» вказати «Судовий збір за позовом ОСОБА_1, Краснопільський районний суд Сумської області, код ЄДРПОУ 02886373» .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І . Косар