Ухвала суду № 36615304, 19.11.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8518/13-ц

(№ пр. 2/333/3555/13)

УХВАЛА

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

25.10.2013 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «Приватбанк» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Того ж дня, до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» про забезпечення позову по даній справі, посилаючись на те, що відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобовязання не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. Найчастіше за порушенням зобовязань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів. Це виражається у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. Тому, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «Приватбанк» просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитом в розмірі 27157 грн. 82 коп. на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжи ти, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчи няти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосуван ня судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, ко тра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок зміни обставин, виконання рішення суду буде неможливе або утруднить таке виконання.

Суд вважає, що заявником не вказані підстави для застосування заходів по забезпеченню позову.

Також, суду не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Фактично заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях.

Виходячи з вищенаведеного, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, з урахуванням того, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про забезпечення позову, належним чином її обґрунтувавши у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 208, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Р.С. Холод