Рішення № 36608936, 09.01.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.01.2014 Справа № 554/11836/13-ц Справа № 2/554/1530/2013

1622/1207/2012

2/1622/1423/2012

2-3682/10

2-8405/10

2-6657/10

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, в складі суду :

головуючої судді Блажко І.О.

при секретарі Іщенко С.С.

з участю представника позивача/відповідача - ОСОБА_1

відповідача/позивача - ОСОБА_2

представника відповідача/позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договорів недійсними ,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 19 грудня 2013 року у позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено; у позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено; позов недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитних договорів недійсними задоволено частково : визнано нікчемним договір кредиту №014/6561/82/84205 від 21 червня 2007 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5; визнано нікчемним договір кредиту №№014/6561/82/113584 від 21 жовтня 2008 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 ; позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору недійсним і припиненим задоволено частково : визнано припиненим договір поруки №1966/6561/331605 від 21 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2; позов ОСОБА_7 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору недійсним і припиненим задоволено частково : визнано припиненим договір іпотеки №17384/6561/331605 від 21 жовтня 2008 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7; стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6 витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 30 гривень.

ОСОБА_2 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні прохали задовольнити позов ОСОБА_2 про визнання недійсним та припиненим договору іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2. та банком; зобов»язати банк виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна запис про заставу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1, яке було передано у заставу за договором іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2. та банком.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні просив у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним та припиненим договору іпотеки від 21 червня 2007 року, зобов»язати банк виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна запис про заставу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 - відмовити.

Опікун недієздатного ОСОБА_5 за рішенням суду ОСОБА_6, ОСОБА_7, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо : стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.3 ст.220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов»яковою.

Суд, заслухавши представника банку, ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 про визнання недійсним та припиненим договору іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та банком; зобов»язати банк виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна запис про заставу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1, яке було передано у заставу за договором іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та банком.

Як встановлено судом, 21 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №014/6561/82/84205 від 21 червня 2007 року, згідно п.1 якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 18 000 доларів США строком до 21 червня 2017 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі -13,50% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 21 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими спорудами, розташований на землі держфонду за адресою АДРЕСА_1.

Нерухомість належить ОСОБА_2 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики «Альтернатива» від 16 жовтня 2006 року, виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтава від 23 лютого 2007 року, зареєстрованих КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» 13 квітня 2007 року в реєстровий книзі №150 за реєстровим №20436.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із вимогами ч.ч.1, 3, 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочин, який оформлений договором іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладені між банком та ОСОБА_2., оскільки позивачами не встановлено і не наведено підстав, передбачених ст.203 ЦК України, які б свідчили про недійсність вказаних договорів.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст.599- 601, 604- 609 ЦК України.

Відповідно до ст.607 ЦК України, зобов»язання припиняється неможливістю його виконання у зв»язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

В даному випадку така неможливість є фактичною - кредитор укладаючи кредитний договір №014/6561/82/84205 від 21 червня 2007 року з банком був недієздатним, що було встановлено після укладення договорів.

Відповідно до ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Окремі особливості щодо припинення права застави при іпотеці встановлені також ст.17 ЗУ «Про іпотеку». Відповідно до неї підставами припинення іпотеки вважаються : 1) припинення основного зобов»язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку визнати припиненим договір іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року між банком та ОСОБА_2

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація права на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов»язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

В позовних вимогах зобов'язати банк в особі начальника Полтавської обласної дирекції виключити негайно власними силами та засобами з реєстрів обтяжень нерухомого майна запис про : заставу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1, яке було передано у заставу за договором іпотеки №001969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та банком відмовити. Оскільки, нотаріус згідно наданих йому законом повноважень знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації відповідно ст.34 ЗУ «Про нотаріат». Відмови нотаріуса у вчиненні вказаних дій суду не надано, його дії до суду не оскаржуються.

Керуючись ст.220 ЦПК України , суд , -

В И Р І Ш И В :

Позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору недійсним і припиненим - задовольнити частково.

Визнати припиненим договір іпотеки №001969/656/331605 від 21 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів зо дня його проголошення, а відсутніми особами з дні отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження.

СуддяІ. О. Блажко