Рішення № 36605202, 09.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.2014 Справа № 920/1714/13

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Зайцевої І.В., суддів: Котельницької В.Л. та Левченко П.І., розглянувши матеріали справи № 920/1714/13:

За позовом: Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми,

до відповідача: Державного підприємства "Краснопільське лісове господарство", смт. Краснопілля, Сумська область,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, с. В. Бобрик, Крснопільський район, Сумська область,

2) Інспекції з сільського господарства у Сумській області, м. Суми,

про стягнення 23 476 грн. 32 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: предст. Семенова О.М. ( довіреністю № 09/-08 від 08.01.2014 року);

від відповідача: представник Примак Н.В.( довіреністю б/н від 01.01.2013року);

від першої третьої особи: не з'явився;

від другої третьої особи: не з'явився;

прокурор: Хярм К.В. ( посвідчення № 002064 від 31.08.2013 року);

В судовому засіданні були присутні посадові особи викликані для дачі пояснень: Безкровний О.М., Козловського І.М.

при секретарі судового засідання Буренко Я.В.;

Суть спору: прокурор в інтересах позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 23 476 грн. 32 коп. збитків, заподіяних засміченням земельної ділянки.

Прокурор підтримує заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Великобобрицької сільської ради в судове засідання не з'явився, але надіслав лист № 640 від 23.12.2013 року, в якому зазначив, що з позовом згодний та просить суд розглядати справу без уповноваженого представника.

Представник другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явився.

09.01.2014 року відповідач надіслав додаткові пояснення б/н від 09.01.2014року, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити..

В судовому засіданні лісничий В. Бобрицького лісництва - Козловський Ігор Миколайович зазначив, що площа засміченої земельної ділянки визначена не правильно, оскільки тирса становить лише 8-10% від загальної кількості "купи" все інше це ґрунт, проте під час проведення перевірки не було зроблено розрізу "купи" тому даний факт не було встановлено. Лісничий наголосив на тому, що тирса змішувалась з ґрунтом і використовувалась як добриво.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Безкровний О.М. в судовому засіданні пояснив, що для визначення висоти насипу було взято середню висоту, яка становить 2 метра 20 сантиметрів, вимірювання проводилось разом з лісничим Козловським І.М. До того ж Безкровний О.М. пояснив, що розрахунок шкоди робиться на основі площі засміченої земельної ділянки, а не об'єму в зв'язку з чим були зроблені заміри висоти та ширини, але не проводився розріз купи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам судового процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та оцінивши надані докази, суд встановив:

3 серпня 2013 року державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Безкровним О.М. за участю Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Хярм К.В., а також провідного спеціаліста інспекції сільського господарства у Сумській області Яровенка Я.В. в присутності лісничого Велико Бобрицького лісництва - Козловського І.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства державного підприємства «Краснопільське лісове господарство» за адресою: Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Калініна, 16.

Відповідно до статей 16, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів, інші державні органи відповідно до законодавства України, які можуть бути позивачами у цих правовідносинах.

Як зазначає прокурор, екологічною інспекцією встановлений факт порушення природоохоронного законодавства, яке полягало в засміченні земельної ділянки, що сталося внаслідок несанкціонованого розміщення відповідачем відходів в кварталі № 15, виділ № 19 на відкритому ґрунті. Площа засміченої земельної ділянки становить 856,8 м2, розміром 13,60 м на 63 м, середня товщина шару відходів становить 2,20 м.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами від 03.08.2013 року. Зазначений акт перевірки підписаний з боку державного підприємства «Краснопільське лісове господарство» представником Козловським І.М.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до вищезазначеного закону Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України розроблено та затверджено наказом № 171 від 27.10.1997 року Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» здійснено розрахунок розміру шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами тирси на площі 856.8 м2, яка допущена на землях лісового фонду в кварталі № 15 виділу № 19 державного підприємства «Краснопільське лісове господарство» Великобобрицького лісництва. Розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки відходами, становить 23 476 грн. 32 коп.

Суд вважає позовні вимоги неправомірними та необґрунтованими, виходячи із наступного.

В акті перевірки від 3 серпня 2013 року та розрахунку до нього містяться посилання на те, що перевірка здійснювалась, а шкода розрахована, зокрема, відповідно до Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року № 422/13689).

Разом з тим, акт перевірки складено з порушенням цього закону та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 464 від 10.09.2008 року.

Так, у акті перевірки відсутні: 1) дата початку і закінчення перевірки; 2) тип заходу (плановий або позаплановий); 3) предмет державного нагляду (контролю); 4) інформація щодо способу вимірювання засміченої земельної ділянки; 5) детальний опис порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства; 6) схема розміщення засміченої земельної ділянки. При цьому, в примірнику, який наявний у позивача, зазначений спосіб вимірювання, у всіх інших такий запис відсутній, що ставить під сумнів справжній час складання акту, а отже і об'єктивність перевірки.

Відповідно до пункту 4.20 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, - за результатами перевірки пишеться одна редакція акту з додатками до нього, один примірник передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, а другий примірник зберігається в органі Державної екологічної інспекції. Як встановлено при розгляді справи , оригінал акту перевірки відповідачу вручений не був, а тільки копія без додатків, редакція якої , як вже зазначалось, відрізняється від акту позивача.

Крім того, відповідно до пункту 5.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (затвердженої Мін'юстом України 25.04.2007 року № 422/13689) передбачено, що основою для розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.5.6. Методики).

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Проте, при здійснення розрахунку збитків позивачем така довідка не використовувалась, оскільки взагалі у останнього була відсутня, що підтверджується матеріалами справи.

Прокурор та представник позивача пояснили, що використовували середню грошову оцінку земель по району. Однак методикою чітко передбачена нормативно - грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Також слід зазначити, що пунктом 3.3 Методики передбачається, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Разом з цим в акті перевірки від 03.08.2013 року взагалі відсутня інформація щодо встановлення факту засмічення, і лише зазначається що під час перевірки був виявлений факт складування відходів.

Крім того, у відповідача наявне розпорядження голови міської обласної державної адміністрації "Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013 рік" № 502-ОД від 11.12.2012 року, яким затверджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, у тому числі державне підприємство "Краснопільське лісове господарство", погоджений начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, наявний паспорт місця тимчасового розміщення промислових відходів, погоджений в.о головного лікаря Сумської обласної СЕС від 23.10.2012 року, в якому зазначено найменування та код відходів - тирса деревинна (код 2000.2.2.17) у кількості 50 тон, місце розміщення цех переробки деревини № 2, насипом у окремому місці на виробничий території, наявний дозвіл № 332 від 12.11.2013 року на розміщення відходів у 2013 році, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, в додатку до якого зазначено перелік та кількість дозволених для розміщення відходів в тому числі і тирси деревинної (код 2000.2.2.17) у кількості 50 тон.

Слід погодитись і з твердженням відповідача, що в акті перевірки від 03.08.2013 року взагалі відсутня інформація щодо суті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та посилання на нормативно-правові акти, вимоги яких були порушені відповідачем.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що прокурором та позивачем не надано доказів, які б у належний спосіб доводили факт засмічення землі відповідачем відповідно до пункту 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп.. підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Сумській області (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 1, код 37970834) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.2014 року.

Головуючий суддя І.В. Зайцева

Судді В.Л. Котельницька

П.І. Левченко