Постанова № 36603522, 10.12.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5204/13-a

категорія 8.2.6

10 грудня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Коростишівський спиртовий комбінат" до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управляння Міндоходів України у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102340, № 0000112340 від 26.04.2011 р., № 0000422340 від 01.07.2011 р.,-

встановив:

Державне підприємство "Коростишівський спиртовий комбінат" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102340, №0000112340 від 26.04.2011 року та №0000422340 від 01.07.2011 року.

В обґрунтування позову зазначає, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про те, що позивачем занижено валові доходи на суму непогашеної заборгованості, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності перед ЗАТ "Трипільська пакувальна фабрика", оскільки господарським судом Житомирської області порушено провадження по справі про банкрутство ДП "Коростишівський спиртовий комбінат", а вказана заборгованість включена до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості.

Також зазначає, що твердження Коростишівської МДПІ щодо завищення суми податкового кредиту по податковим накладним отриманим від ТОВ "Племзавод Тростянець" та ТОВ "В.А.Н." є помилковими, оскільки у позивача є в наявності всі необхідні первинні документи (податкові накладні), та він жодним чином не має впливати на правоздатність цих контрагентів.

Додатково вказує, що нарахування штрафу по податковому повідомленні-рішенні є безпідставним, оскільки ухвалою суду у справі по банкрутству було введено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, які на думку податкового органу, мають бути надані на підтвердження виконання договору купівлі-продажу укладеного з ПП "ОПТ ТОРГ", зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачається обов'язковість надання таких накладних для підтвердження віднесення сум до податкового кредиту.

Твердження відповідача про те, що операції з продажу спирту здійснюються через посередників, в даному випадку ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" з метою штучного формування податкового кредиту і не мають реального товарного характеру, суперечить вимогам чинного законодавства, а визнання податковим органом договору комісії нікчемним є протиправним.

Під час судового розгляду справи, відповідно до положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено відповідача у справі - Коростишівську міжрайонну державну податкову інспекцію правонаступником Коростишівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області

Представник позивача під час розгляду справи в судових засіданнях пояснив, що фактично оскаржується податкове повідомлення-рішення №0000102340 від 26.04.2013 року в частині збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності перед ЗАТ "Трипільська пакувальна фабрика", в розмірі 2130000,00 грн. Заборгованість по ТОВ "Акварус" в сумі 267300,00грн., Фастів дистанція путей - 37800,00грн., Андрушівка ККП - 121000,00грн., Андрушівка лісництво - 1784,00грн., Андрушівка лісництво - 1780,00грн., ТОВ "Інвест Електрик" - 192,92грн., ТОВ "Інвест Електрик" -159,96грн., ДААК - 1454,54грн., ТОВ "Медсас" - 190,57грн., ТОв Медсас" - 1164,40грн., ТОВ " Техіндустрія" - 2104,40грн., ТОВ "Електросталь" - 19883,99грн., позивачем визнається та не оспорюється.

Відносно податкових повідомлень - рішень № 0000112340 від 26.04.2011року та № 0000422340 від 01.07.2011року, представником позивача були надані пояснення, що вказані податкові повідомлення рішення винесено неправомірно, оскільки висновки акту перевірки про порушення підприємством норм законодавства спростовуються первинними документами, які знаходяться в матеріалах справи. В останнє судове засідання представник позивача не прибув. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути в порядку письмового провадження та відмовити в задоволенні позову.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що з 09 березня 2011 року по 05 квітня 2011 року посадовими особами Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ДП "Коростишівський спиртовий комбінат":

- п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.1.25, п.4.1 ст.4, абз. "а" п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік в сумі 5421372,00 грн., за 2009 рік в сумі 2395413,00 грн., в тому числі І квартал 2009 року - 206597,00 грн. (збільшення збитків); півріччя 2009 року - 1950554,00 грн. (зменшення збитків); 9 місяців 2009 року - 1983253,00грн. (зменшення збитків), 2009 рік - 2395413,00 грн. (зменшення збитків) та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 639025,00 грн., в тому числі: І квартал 2010 року - 97075,00 грн.; півріччя 2010 року - 929575,00 грн.; 3 квартали 2010 року - 629575,00 грн.; 2010 рік - 639025,00 грн.

- п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.5, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 665615,00грн., в тому числі: за квітень 2008 року - 44333,00 грн., за червень 2008 року - 115220,00 грн., за липень 2008 року - 17667,00 грн., за серпень 2008 року - 21146,00грн., за грудень 2010 року - 467249,72 грн.

За результатом перевірки складено акт від 12.04.2011 року №139/01-13/23/00374634 на підставі якого податковим органом були прийнятті податкові повідомлення-рішення:

- №0000102340 від 26.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 639025,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 159756,00грн.;

- №0000112340 від 26.04.2011 року, яким ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 665616,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 116813,00грн.;

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін, за наслідками розгляду первинної скарги відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року № 0000422340, яким було донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49591,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Державне підприємство "Коростишівський спиртовий комбінат" звернулося до суду за захистом своїх прав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.1.25, п.4.1 ст.4, абз. "а" п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виникло в результаті того, що ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" не включено до складу валових доходів суму непогашеної заборгованості, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності в розмірі 2556100,00 грн. (податок на прибуток - 639025,00 грн.), в тому числі перед ЗАТ "Трипільська пакувальна фабрика" в сумі 2130000,00 грн. (податок на прибуток - 532500,00 грн.), перед ТОВ "Акварус" в сумі 267300,00 грн. (податок на прибуток - 66825,00 грн.), перед Фастів дистанція путей в сумі 37800,00 грн. (податок на прибуток - 9450,00 грн.), перед Андрушівським КПП в сумі 121000,00 грн. (податок на прибуток - 30250,00 грн.).

В обґрунтування зазначеного, податковий орган посилається на журнал-ордер №6 по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" та рахунок 685 "Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами", в яких наявна кредиторська заборгованість станом на 01.01.2011 року, хоча повинна була сплачена в 2007 році.

В ході судового розгляду справи безспірно встановлено, що позивач фактично не погоджується лише із збільшенням валових доходів на суму непогашеної заборгованості, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності перед ЗАТ "Трипільська пакувальна фабрика".

Так, 22 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством "Трипільська пакувальна компанія" (Комітент) та Державним підприємством "Коростишівський спиртовий комбінат" (Комісіонер) було укладено договір комісії №22/05 з додатковими угодами №1 від 30.08.2006 року та №2 від 19.10.2007 року, відповідно до якого комісіонер зобов'язаний до 31.10.2007 року перерахувати на розрахунковий рахунок Комітента кошти, що були отримані Комісіонером від Комітента згідно п.15 Договору. Сума таких неповернутих коштів складає 2130000,00 грн.

Позивачем кошти ЗАТ "Трипільська пакувальна компанія" за договором комісії №22/05 від 22.05.2006 року в сумі 2130000,00 грн. станом на 01.01.2011 року повернуті не були, що підтверджується поясненнями представників позивача та відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Житомирської області було порушено провадження у справі про визнання банкрутом ДП "Коростишівський спиртовий завод", що підтверджується ухвалою суду від 04.08.2009 року (а.с. 76 т.1).

27 серпня 2010 року ухвалою Господарського суду Житомирської області визнано грошові вимоги ЗАТ "Трипільська пакувальна компанія" до позивача в сумі 3078800,09 грн., з яких 2130000,00 грн. - основний борг (а.с.200-204 т.1).

З вказаної ухвали вбачається, що ЗАТ "Трипільська пакувальна компанія" звернулась до господарського суду Житомирської області з заявою про грошові вимоги до позивача - 30.10.2009 року.

Порядок формування валових витрат і валових доходів підприємства та правовідносини позивача зі сплати податку на прибуток були регламентовані діючим на той момент Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97 (далі - Закон №283/97), із змінами та доповненнями

Згідно із пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону №283/97, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

- сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

- вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

- доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

- сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до п.п.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону №283/97, безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суд також звертає увагу, що ЗАТ "Трипільська пакувальна компанія" в строки визначені Цивільним кодексом України звернулося до господарського суду Житомирської області із заявою про грошові вимоги до боржника - ДП "Коростишівський спиртовий комбінат".

Відтак, суд вважає, що висновки відповідача про необхідність збільшення валових доходів ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» на суму кредиторської заборгованості перед ЗАТ "Трипільська пакувальна компанія" є безпідставним.

Однак, сума непогашеної заборгованості, яка не включена до складу валових доходів та залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності в розмірі 426100,00 грн. (податок на прибуток - 106525,00 грн.), в тому числі перед ТОВ "Акварус" в сумі 267300,00 грн. (податок на прибуток - 66825,00 грн.), перед Фастів дистанція путей в сумі 37800,00 грн. (податок на прибуток - 9450,00 грн.), перед Андрушівським КПП в сумі 121000,00 грн. (податок на прибуток - 30250,00 грн.) відповідно до Закону №283/97 підлягає включенню до складу валових доходів ДП "Коростишівський спиртовий комбінат", оскільки доказів погашення заборгованості ДП "Коростишівський спиртовий завод" перед вказаними контрагентами в загальній сумі 426100,00 грн. до суду не надано, як і не надано доказів звернення вказаних юридичних осіб в строки передбачені законодавством до господарського суду Житомирської області, боржника та розпорядника майна із заявою про грошові вимоги до позивача .

Отже, висновки відповідача про необхідність збільшення валових доходів ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ "Акварус", Фастів дистанція путей, Андрушівським КПП в загальній сумі 426100,00 грн. є правомірними.

Відповідно до розрахунку грошових зобов"язань в розрізі порушень по ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" ( т.2, а.с. 180) позивачу по взаємовідносинам з ЗАТ "Трипільська пакувальна фабрика" збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 665625,00 грн., з яких 532500,00 грн. за основним платежем та 133125,00 грн. за штрафними санкціями.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102340 від 26.04.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 665625,00 грн., з яких 532500,00 грн. за основним платежем та 133125,00 грн. за штрафними санкціями винесено неправомірно, а тому підлягає скасуванню.

Актом перевірки також встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.5, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 665615,00 грн.

Правова позиція податкового органу, покладена в основу вказаного висновку полягає в наступному:

- ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не пов'язано з господарською діяльністю по взаємовідносинах з ТОВ Племзавод "Тростянець" - ПДВ 44333,33 грн. та з ТОВ "В.А.Н." - ПДВ 154033,34 грн.

- ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ОПТ ТОРГ" - ПДВ 151200,00 грн. та з Державним підприємством спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Укрспирт" - ПДВ 292149,72 грн., за угодами які мають ознаки фіктивності, так як у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, а також відсутні товарно-транспортні накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ОТП ТОРГ".

01 листопада 2010 року між ПП "ОПТ ТОРГ" (Продавець) та ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" укладено договір купівлі- продажу меляси бурякової №11/2 відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність товар (мелясу бурякову) в кількості 10000 тон, а Покупець відповідно зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. Постачання товару здійснюється Продавцем партіями згідно заявок Покупця протягом 3-х днів з моменту отримання заявки.

На підтвердження господарських операції з вказаним контрагентом позивачем до матеріалів справи було надано прихідні ордера та накладні (а.с.148-151 т.2), а також акти аналізу якості сировини - меляси Андрушівського спиртового заводу.

29 вересня 2010 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (Комісіонер) та Державним підприємством "Коростишівський спиртовий комбінат" укладено договір комісії на продаж спирту №27-к/в відповідно до якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента укласти за плату від свого імені, але за рахунок Комітента один або декілька поставки на внутрішній ринок в 2010 році спирту етилового "Люкс", "Вища очистка", "Екстра" в кількості не менше 50000 дал. за ціною не нижче 105,00 грн. за 1 дал. спирту. Відвантаження спирту проводиться Комітентом за наявності необхідних документів. Вказана у рахунку-фактурі партія спирту відвантажується Комітентом протягом 5 днів від дня надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Рахунки-фактури на партії спирту відвантажених позивачем Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" в матеріалах справи відсутні.

Так, на підтвердження господарських операції з вказаним контрагентом позивачем до матеріалів справи було надано лише податкову накладну (а.с.147 т.2) та акти приймання - передачі виконаних робіт (а.с.152-154 т.2).

Наявність та правильність оформлення податкових накладних по взаємовідносинам із Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та ПП "ОПТ ТОРГ" податковим органом під сумнів не ставиться.

Також, ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" здійснювало господарські операції з ТОВ Племзавод "Тростянець" на суму ПДВ 44333,33 грн. та з ТОВ "В.А.Н." на суму ПДВ 154033,34 грн.

На підтвердження господарських операції з вказаними контрагентами позивачем до матеріалів справи не надано жодного первинного бухгалтерського документу, окрім договору відповідального зберігання ТМЦ №01/10 від 01 жовтня 2007 року укладеного між ТОВ "В.А.Н." та ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" (а.с.218-219 т.1), який згідно його змісту немає відношення до формування позивачем податкового кредиту.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

На виконання вказаної статті судом було запропоновано позивачу надати до суду інші первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про реальність вчинення господарських операції ДП "Коростишіський спиртовий комбінат" з Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", ПП "ОПТ ТОРГ", ТОВ Племзавод "Тростянець" та ТОВ "В.А.Н.", а саме платіжні документи, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти та інші первинні документи які б могли свідчити про реальність здійснення вказаних господарських операцій.

Однак, позивачем запропоновані судом документи надані не були з посиланням на їх знищення у зв'язку з закінченням терміну зберігання, яке судом сприймається критично оскільки будь - яких документальних доказів знищення (актів) бухгалтерських документів ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" до суду не надано.

Судом також враховано, що за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Актом перевірки встановлено, а позивачем в ході розгляду справи не спростовано, що у ПП "ОПТ ТОРГ" як і в Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення.

Позивач також не навів фактори, якими він керувався при виборі контрагентів на відповідному ринку товарів та послуг. У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи первинних документів суд вказані фактори дослідити не має можливості.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, а в подальшому відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару та здійснення робіт (послуг).

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість.

Однак, доказів отримання товарів та послуг позивачем до суду не надано.

На думку суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Отже, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та відсутність первинних документів обліку свідчить про підтвердження доводів податкового органу.

Крім того, як вбачається з рішення про результати розгляду первинної скарги (а.с. 67-75 т.1) та не спростовано позивачем, податкові накладні, видані останньому ТОВ Племзавод "Тростянець" та ТОВ "ВАН" оформлені з порушеннями вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не містять опису (номенклатури) товарів (робіт, послуг), їх кількості (обсяг, об'єм), та в зв'язку з цим не можуть бути підставою для віднесення до податкового кредиту зазначеного в них податку на додану вартість.

Слід зазначити, що позивачем на виконання статті ч.1 ст.71 КАС України не надано доказів пов'язаності господарських операцій з ПП "ОПТ ТОРГ", ТОВ Племзавод "Тростянець" та ТОВ "В.А.Н." з діяльністю ДП "Коростишівський спиртовий комбінат". З наданих позивачем бухгалтерських документів пов'язаність господарських операцій з ПП "ОПТ ТОРГ", ТОВ Племзавод "Тростянець" та ТОВ "В.А.Н." з діяльністю ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" судом не встановлено .

Отже за відсутності факту придбання товарів чи послуг або якщо їх придбання не пов'язане з господарською діяльністю, то суми ПДВ у складі вартості таких товарів та послуг не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що податковим органом доведено обґрунтованість висновків про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.5, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 665615,00 грн.

Посилання позивача на протиправність застосування штрафних санкції після порушення справи про банкрутство підлягають відхиленню з огляду на наступне.

04 серпня 2009 року Господарським судом Житомирської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань по сплаті податку на прибуток у розмірі 198367,00 грн. настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується,

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позов ДП "Коростишівський спиртовий комбінат слід задовольнити частково скасувавши податкове повідомлення - рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102340 від 26.04.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 665625,00 грн., з яких 532500,00 грн. за основним платежем та 133125,00 грн. за штрафними санкціями. В решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102340 від 26.04.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 665625,00 грн., з яких 532500,00 грн. за основним платежем та 133125,00 грн. за штрафними санкціями.

В решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова