Ухвала суду № 36601272, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4515/3-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В. Р. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача Рекуна А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суд від 16 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосталь-мет" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Енергосталь-мет" звернулось до Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, особу, що з'явилася, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Обухівському районі Київської області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Енергосталь-мет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки 06.03.2013 р. складено акт № 357/2201/3153421.

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки ДПІ в Обухівському районі Київської області, прийняті податкові повідомлення рішення: №0000392201/397 від 22.03.2013 р. за яким донараховано (збільшено) грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 237473,00 грн. та №0000402201/398 від 22.03.2013 р. за яким донараховано (збільшено) грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 953937,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 213487,25 грн.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових рішень ДПА у Київській області 28.05.2013 р. скасувала податкове повідомлення - рішення № 0000402201/398 від 22.03.2013 р., внаслідок чого ДПІ в Обухівському районі Київської області 04.06.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902201/711, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1149871,75 грн. в тому числі 939895,00 грн. за основним платежем та 209976,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

03.01.2011 р. між ТОВ "Енергосталь-мет" (покупець) та ТОВ "Транс Агентство Сервіс" (постачальник) було укладено договір поставки №030509.

Договором передбачено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах викладених в договорі. Безпосередньо за вказаним договором придбавались арматура, труби металеві, цемент та інше.

Факт здійснення господарської операції за даним договором підтверджується первинними документами, які були оформлені належним чином, а саме: договір № 030509 від 03.01.2011 р.; специфікації, розрахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи автомобіля.

Згідно листа від 11.01.2013 р. №16 ТОВ "Транс Агентство Сервіс" з дати реєстрації і до дати підписання листа є платником ПДВ і здійснює торгівлю металопрокатом.

Продукція за договором поставки №03509 від 03.01.2011 р. відвантажувалась ТОВ "Енергосталь-мет" зі складу розташованого за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, який ТОВ "Транс Агентство Сервіс" використовувало на договірних умовах.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У перевіряємий період об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначались Законом "Про податок на додану вартість" (до 31.12.2010 р.) та Податковим кодексом України (з 01.01.2011 р.).

Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.6.п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В акті перевірки відповідач, як на підставу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, посилається на акт Алчевської ОДПІ у Луганської області № 310/236-36713483 від 10.02.2012 р. "Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки ТОВ "Транс Агентство Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р." та акт №345/236-36713483 від 14.02.2012 р. "Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки ТОВ "Транс Агентство Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.09.2011 р. по 30.10.2011 р., якими зроблено висновок про те, що на підставі вилучених документів у останнього неможливо перевірити дотримання вимог податкового законодавста.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій та встановив наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосталь-мет" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов (Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.