Рішення № 36601128, 11.12.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17649/13-ц

Провадження №2/761/6585/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

11 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Івченко В.П., Кукушкіному О.М., Губиш Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"(далі позивач, Кредитор) до ОСОБА_1(далі відповідач, ОСОБА_1, Іпотекодавець), третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову, позивач зазначає те, що 21.03.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник, третя особа, ОСОБА_2) укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889, Кредитором надано Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889 від 21.03.2008р., між Позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір № 02-10/978 від 21.03.2008р., передано в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Позивач мотивує позов тим, що третя особа порушила договірні зобов'язання та не повертає заборгованість за кредитом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного рішення суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце судового засідання був належним чином повідомлений, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідача.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 21.03.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889(далі кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 490 000,00 Євро на строк до 20.03.2023 р.

Згідно з положень п. 1.1.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти в розмірі 12,3 % річних.

08.12.2008р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889 від 21.03.2008 року, сторони змінили п. 1.1.1 статті 1 Кредитного договору та виклали в іншій редакції, а саме: «Надання Кредиту буде здійснюватися окремими траншами, зі сплатою 13,5% процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 468 216 Євро з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості починаючи з 10 липня 2009 року, кожного 10 (десятого) числа місяця ліміт зменшується на 2 838 Євро та кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 20 березня 2023 року.

29.05.2009р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір б/н про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889 від 21.03.2008 р., сторони дійшли згоди щодо внесення змін в порядок погашення відсотків, а саме: «Сплата процентів що були нараховані та прострочені за користування кредитними коштами в період з 01.10.2008 по 31.05.2009 у розмірі 37 449, 47 Євро 47 євроцентів, здійснюється в термін до 10 серпня 2009 року включно».

24.06.2009 р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду б/н про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889 від 21.03.2008 р., сторони внесли зміни щодо умов кредитування, виклавши абзац п.1.1., п.п. 1.1.1. п.1.1. Договору в новій редакції, а саме: «Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 13,5 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 510 786 Євро 89 євроцентів.

Пунктом 3 Додаткову угоду про внесення змін від 24.06.2009р. Сторони домовились, що у разі порушення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.5. Договору, та/або Кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на З календарних днів, Кредитор має право вимагати право дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення Позичальнику, а Позичальник у свою чергу, зобов'язується достроково погасити в повному обсязі Кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищезазначеного письмового повідомлення Кредитора.

За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 станом на станом на 22.04.2013р. складає 830 920 Євро 48 євроцентів, а саме:

сума заборгованості за кредитом - 513 505 Євро 72 євроцентів;

сума заборгованості за відсотками - 273 781 Євро 12 євроцентів;

розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 7 739 Євро 4 євроцентів;

розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 35 894 Євро 20 євроцентів,

що за курсом Національного Банку України станом на 22.04.2013 року в розмірі 10,4269 грн. 1 євро, становить: 8 663 899 грн. 03 коп.

Встановлено, що 01.03.2008 р. між позивачем та відповідачем у справі було укладено Іпотечний договір № 02-10/978(далі - договір іпотеки) (а. с. 19-21).

Відповідно до положень п. 1.1. договору іпотеки, Іпотекодавець(відповідач), який виступає майновим поручителем ОСОБА_2, передає в іпотеку Іпотекодержателю(позивачу) у якості забезпечення Позичальником(ОСОБА_2) зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/5889 від 21.03.2008 року, нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця після укладення цього договору в майбутньому, а саме: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 4.1 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником(ОСОБА_2) Основного зобов'язання, Іпотекодержатель(позивач) має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.5.1 Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону..

Згідно ч. 3 ст. 33 цього Закону, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до положень п. 4.5.3 договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених зобов'язань в порядку встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

З урахуванням вищезазначених норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Згідно Звіту про незалежну оцінку майна, що перебуває в іпотеці в ПАТ «Укрсоцбанк», складений 27.05.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Енергомакс», відповідно до якого ринкова вартість предмета іпотеки станом на 27.05.2013 р. становить 8650000 грн. без ПДВ (а. с. 54).

Враховуючи, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/5889 від 21.03.2008 року у розмірі 8 650 000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк"(код ЄДРПОУ 00039019) право власності на п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача в розмірі 3441 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/5889 від 21.03.2008 року у розмірі 8 650 000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк"(код ЄДРПОУ 00039019) право власності на п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв