Рішення № 36599770, 09.10.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15387/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"09" жовтня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформативних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в:

ПрАТ «Лізинг інформативних технологій» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором лізингу.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 12.05.2008 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», від імені якого діяло ТОВ «Версія-Сістемс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 120090005 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 приймає участь в системі LeaseІТ, зокрема отримує обладнання та інші товари, а також послуги в системі. На виконання умов договору, відповідачу було передано від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу, комп'ютерне обладнання загальною вартістю 4183,00 грн.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно вносити грошові кошти в рахунок плати за користування отриманим майном до повної виплати його вартості, однак, в порушення таких умов, проведення таких платежів ОСОБА_1 припинив.

Договором лізингу передбачено, що у випадку порушення термінів плати за користування майном лізингодавець може нараховувати штрафні санкції на суму боргу за весь час прострочення та вимагати у поручителя виконати обов'язок лізингоодержувача за договором лізингу частково або в повному обсязі.

Проте, ОСОБА_1 не сплачує щомісячні платежі у розмірі та порядку, визначеному договором та додатками до нього. Загальна сума заборгованості, станом на 18.06.2013 року становить 13237 грн. 89 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, поклавши НАН нього судові витрати.

Представник позивача надав в судове засідання заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" правонаступником якого є ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій", від імені якого за довіреністю від 29.07.2007 року діяло ТОВ "Версія-Сістемс", та ОСОБА_1 укладено договір про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, за умовами якого було передано ОСОБА_1, а останнім - отримано від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу комп'ютерне обладнання: системний блок IQ Pro D01 (82877), монітор TFT Philips190S8FB, акустична система Genius SP-F120, клавіатура Genius KB-06X2, маніпулятор "mouse" Genius XScroll Optica загальною вартістю 4183,00 грн. Відповідачем обрано пакет LeaseIT - LeaseIT Інвайт, за умовами якого виплата залишку вартості обладнання здійснюється щомісяця рівними частинами, кількість платежів - 24, термін виплати вартості обладнання - 2 роки, вид договору - фінансовий лізинг, строк лізингу - 2 роки, перехід права власності на об'єкт лізингу відбувається після повної виплати вартості обладнання, вартість пакету (проценти за надання фінансування) - 2% від первісної вартості обладнання за кожний місяць до повної виплати вартості обладнання.

Відповідач, укладаючи договір з позивачем, взяв на себе обов'язок, передбачений п.3.1 та п. 5.4.2 договору, здійснювати своєчасну та повну оплату за отримане обладнання в строк до 20 числа поточного місяця. Невиконання стороною умов договору тягне за собою відповідальність, визначену п.14.2 Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною договору.

Предмет лізингу був наданий ОСОБА_1 в порядку та в строки, передбачені договором.

Однак, в порушення умов такого договору, в частині щомісячної сплати коштів за користування майном, відповідач протягом певного часу не здійснював платежів.

Згідно з наданою позивачем структурою грошових нарахувань та надходжень № НОМЕР_1 від 18.06.2013 року, ОСОБА_1 на виконання умов укладеного ним договору сплачені грошові кошти у загальній сумі 2988 грн. 50 коп., при цьому остання оплата здійснена в розмірі 1300 грн. у липні 2009 року.

Пунктом 14.8 Правил встановлено, що клієнт не має права без згоди оператора LeaseIT передавати обладнання третім особам, продавати його, передавати в оренду або сублізинг, закладати, іншим чином передавати з метою забезпечення боргу, здійснювати інші дії, що передбачають передання обладнання або прав на нього третім особам. У випадку порушення цього обмеження Клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT компенсацію вартості обладнання, яка розраховується як сума всіх платежів, що підлягають оплаті на користь оператора LeaseIT за період з місяця, в якому клієнт допустив порушення, зазначене в цьому пункті, до кінця строку плати всіх платежів, встановлених пакетом LeaseIT та додатково сплачує штрафні санкції у розмірі 20% від первинної вартості втраченого обладнання.

У зв'язку з неналежним виконанням умов укладеного договору, відповідачу до сплати нараховані: компенсація вартості обладнання - 3485 грн. 84 коп., фінансова комісія у сумі 4768 грн. 62 коп., індексація місячних платежів - 3713 грн. 71 коп., індексація простроченої заборгованості - 416 грн. 94 коп., індексація розрахункового періоду - 16 грн. 18 коп., а також штрафні санкції за відсутнє обладнання - 836 грн. 60 коп.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Виходячи з вимог ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається із п.6.12 Правил отримання ІТ-обладнання, у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseIT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Однак, яка саме складова із місячного платежу підлягає збільшенню - вартість обладнання чи проценти за надання фінансування - у Правилах не визначено, як і не визначено механізму та порядку перерахунку платежу.

Умовами договору було визначено сплату протягом 24 місяців рівних щомісячних платежів, які складались із: суми вартості обладнання - 174 грн. 29 коп. та процентів за надання фінансування - 83 грн. 66 коп. (згідно розрахунку - фінансова комісія), загальна сума місячного платежу - 257 грн. 95 коп.

Як вбачається зі Структури грошових нарахувань та надходжень, наданої позивачем, індексація місячних платежів та простроченої заборгованості, з посиланням на п.6.12 Правил, розраховувалась наступним чином: шляхом ділення суми місячного платежу, попередньо визначеної станом на день укладення договору у гривнях - 257 грн. 95 коп., на курс долара США, що існував на дату укладення договору (5,05 грн. за 1 долар) визначалась сума платежу в доларах. Після цього сума місячного платежу в доларах, перемножена на курс долара до гривні станом на день платежу (наприклад 7,9 грн. за 1 долар) становила суму місячного платежу, а різниця між платежем, визначеним відповідно до курсу долара, та платежем, визначеним станом на момент укладення договору, і становила індексацію місячного платежу.

З розрахунку вбачається, що з підвищенням курсу долара США до гривні, позивач перераховував місячний платіж.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається із договору про отримання ІТ-обладнання в системі LaseIT, № 120090003 від 12.05.2008 року та Акту приймання-передачі майна № 20083985 від 12.05.2008, вартість товару визначена виключно в гривнях і становить 4183 грн.

Відповідно до умов договору про отримання ІТ-обладнання в системі LeaseIT, вид даного договору - фінансовий лізинг.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Статтею 694 ЦК України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади і галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується у періодичних офіційних виданнях.

Згідно з листом Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», для визначення розміру заборгованості з урахуванням індексу інфляції необхідно індекс інфляції, визначений за певний період, перемножити на суму боргу.

Таким чином, суд вважає, що збільшуючи розмір місячних платежів, з перерахуванням їх по курсу долара США на день сплати, позивач тим самим збільшував вартість обладнання порівняно з тією, яка була визначена у договорі, що суперечить положенням ст. 706, 694 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Оскільки індексація визначених договором місячних платежів у гривнях та простроченої заборгованості, що розрахована позивачем із застосуванням курсу долара США до гривні, не передбачена законом, в зв'язку з цим не підлягає стягненню з відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення індексації місячних платежів у сумі 3713 грн. 71 коп., індексації простроченої заборгованості - 416 грн. 94 коп., індексації розрахункового періоду - 16 грн. 18 коп. - є безпідставними та - задоволенню не підлягають, а загальний розмір заборгованості відповідача підлягає зменшенню на вказані суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що заборгованість ним сплачена, або складає іншу суму. А тому, суд позбавлений взяти до уваги інші докази ніж ті, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача складає: по компенсації вартості обладнання: 3485 грн. 84 коп.; 4768 грн. 62 коп. фінансової комісії; 836 грн. 60 коп. штрафних санкцій за відсутнє обладнання, а всього 9 091 грн. 06 коп.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку що позов обґрунтований та такий, що підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 6, 526, 527, 530, 533, 543, 553, 554, 611, 625, 694, 706, 806 Цивільного кодексу України; ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформативних технологій» 9 091 (дев'ять тисяч дев'яносто одну) грн. 06 коп. заборгованості по договору фінансового лізингу.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформативних технологій» 229 грн. 40 коп. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва протягом 10-ти днів з моменту його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :