Ухвала суду № 36598460, 09.01.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 622/1287/13-к Слідчий суддя: Шабас О.С.

Провадження № 11-сс/790/1016/13 Доповідач: Каплієнко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

при секретарях - Толчинськом К.В., Попсуйшапка М.А.,

за участю прокурорів - Соболя А.Г., Маргаряна А.А.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Золочівського району Харківській області про закриття кримінального провадження № 42013220310000002 від 20.02.2013 року.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вважав, що розслідування проведено повно, всебічно та об'єктивно, а постанова про закриття провадження слідчим винесена законно і обґрунтовано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та винести ухвалу, якою зобов'язати Золочівську районну прокуратуру Харківської області в повному обсязі провести перевірку за фактами, викладеними в його заяві в межах кримінального провадження, посилаючись на неповноту, односторонність проведеного розслідування та порушення слідчим суддею його права на захист.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника на підтримку своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вважаючи, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали за скаргою ОСОБА_1, матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Під час розгляду Богодухівським районним судом Харківської області кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1, останнім було повідомлено про застосування відносно нього недозволених методів ведення слідства. Про цей факт судом було повідомлено прокуратуру Золочівського району Харківської області, слідчим якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2013 року за №42013220310000002 було внесено відомості за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Постановами слідчого прокуратури Золочівського району Харківської області кримінальне провадження неодноразово закривалось та згодом скасовувалось слідчим суддею або прокурором.

Останній раз рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим 2 жовтня 2013 року.

Перевіряючи обґрунтованість цього рішення, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що в своїх скаргах ОСОБА_1 вважає постанову незаконною оскільки слідчим неналежним чином перевірено його доводи про вилучення паспорту, мобільних телефонів, неправдивість показань свідка ОСОБА_2, не досліджено факт наявності або відсутності в нього тілесних ушкоджень при затриманні.

Після скасування постанови прокурором, слідчим допитано чотирьох свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на предмет застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства, здійснено запит щодо наявності або відсутності паспорта ОСОБА_1 до Богодухівського районного суду Харківської області.

В постанові про закриття кримінального провадження слідчий зазначає, що численні доводи скаржника викладені ним при його допитах слідчим, надані ним у суді під час розгляду його скарг, повністю спростовуються добутими під час перевірки доказами. Так, зокрема, в ході проведення перевірки окрім ОСОБА_1 допитано працівників міліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, двічі ОСОБА_2, та на вимогу ОСОБА_1 також допитано очевидців його затримання: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допитані повторно, оскільки, як було встановлено слідчим суддею, перший раз їх допит було проведено з порушенням порядку, передбаченого ч. 11 ст. 232 КПК України. Слідчий зазначає, що жоден свідок не підтвердив факт застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства, допитані працівники міліції також зазначили, що ними у ОСОБА_1 не вилучалися речі та документи.

Крім того слідчим прийнято до уваги, що сам ОСОБА_1 при перебуванні у відділку міліції 16 та 21 травня 2011 р., згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області, зазначив про відсутність претензій до працівників міліції, на доказ чого витребувано копії відповідних листів вказаного журналу.

Також слідчим надано оцінку тому факту, що постанова Золочівського районного суду Харківської області від 16.05.2011 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 5 суток адміністративного арешту, на незаконність якої він посилається, ним у встановленому законом порядку не оскаржувалася.

З метою перевірки доводів ОСОБА_1 про незаконне вилучення у нього предметів та документів слідчим зроблено запит до Богодухівського районного суду Харківської області, з відповіді якого вбачається, що в матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про вилучення паспорту обвинуваченого, як і сам паспорт.

Крім того, суд зауважив, що з приводу застосування недозволених методів ведення слідства ОСОБА_1 перший раз був допитаний слідчим прокуратури 11 червня 2013 р., ОСОБА_1 дав повні власноручні пояснення. В своїх поясненнях він зазначав, що до нього були застосовані недозволені методи ведення слідства, що виразилися в тому, що на нього працівники міліції здійснювали психологічний тиск, тримаючи без їжі та води, постійно квапили, не даючи читати документи, що він підписував. Працівники міліції вилучили в нього паспорт та мобільні телефони, проте телефони через 10 днів повернули його матері.

Водночас, через кілька місяців, в своїх же скаргах ОСОБА_1 зазначав, що прокурором Золочівського району Харківської області не прийнято мір реагування щодо його заяв про вилучення у нього мобільних телефонів працівниками міліції, які йому не повернуті. Тобто доводи заявника щодо вилучення в нього мобільних телефонів та їх неповернення спростовані ним самим.

ОСОБА_1 зазначає ще одною підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження той факт, що слідчим не перевірено наявність або відсутності в нього тілесних ушкоджень. Проте суд зауважив, що про заподіяння йому працівниками міліції тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не повідомляв, навпаки зазначав про здійснення лише психологічного тиску, через що слідчим обґрунтовано на думку суду не проводилися міри по встановлення наявності або відсутності тілесних ушкоджень у заявника.

ОСОБА_1 вказує, що слідчим не проведено оперативно-слідчих дій по факту встановлення спричинення йому моральної та матеріальної шкоди, проте у судовому засіданні, як вказує слідчий суддя, заявник так і не зміг вказати які саме слідчі дії необхідно було провести слідчим.

Відповідно до копії акту судово-медичного дослідження (обстеження) №54/Зл-ж/11 від 16 травня 2011 року при судово-медичному обстеженні затриманого гр-на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку пригодою 14 травня 2011 року будь-яких ушкоджень не встановлено, в зв'язку з чим ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не встановлювалась.

З приводу доводів апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 щодо відсутності його паспорту та неповернення його мобільних телефонів, встановлення осіб, які б підтвердили заподіяння йому моральної та матеріальної шкоди, а також заходів фізичного та психологічного впливу, допиту особи, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, то слід зазначити, що ці питання були предметом розгляду слідчим суддею Золочівського районного суду Харківської області і останній дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість.

Щодо ненадання слідчим суддею захисника, ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року ОСОБА_1 було роз'яснено підстави такого рішення.

Щодо допиту слідчих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слід відзначити, що ОСОБА_1 необґрунтовано мотиви необхідності проведення їх допиту.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження, а наведені вище в його апеляційній скарзі доводи та інші щодо оцінки апелянтом доказів на обґрунтування прийнятого слідчим суддею рішення, аналізу обставин справи, правильності цього висновку не спростовують. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Приймаючи до уваги викладене і керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Золочівського району Харківської області про закриття кримінального провадження від 02 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: