Ухвала суду № 36592316, 09.01.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №581/795/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сізов Д. В.Номер провадження 22-ц/788/109/14 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Кононенко О. Ю., Шевченка В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02 грудня 2013 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 02 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення суду, неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що попереднє судове засідання по справі не проводилось, тому вона була позбавлена можливості заявити клопотання про витребування доказів на підтвердження своїх вимог. Крім того, суд не врахував, що в зв'язку з укладенням шлюбу її сімейний стан був змінений в кращу сторону.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що із 06 вересня 2006 року по 23 липня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочним рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 січня 2010 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 (позивачки) стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 по 300 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 09 листопада 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

26 лютого 2011 року позивачка уклала інший шлюб, від якого має сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та взяла прізвище ОСОБА_3.

ОСОБА_8 разом із дітьми, батьком, матір'ю та братом зареєстровані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивач не надала належних і достатніх доказів на підтвердження наявності передбачених ч.1 ст.182 СК обставин, яких не було враховано судом при визначенні їх розміру під час ухвалення рішення та не надано доказів того, яких же змін зазнав матеріальний, сімейний стан або як змінився її чи відповідача стан здоров'я, лише за наявності яких суд вправі змінювати розмір стягнутих аліментів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, так як він є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на дату винесення рішення судом першої інстанції ця сума складала 309 грн. 60 коп., тому сума аліментів, яку сплачує відповідач є навіть меншою за мінімальну.

Доводи апеляційної скарги про те, що змінився сімейний стан позивача не є підставою для задоволення позову, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що в зв'язку з цим матеріальний стан позивача поліпшився, враховуючи, що на даний час у позивача двоє дітей. Не надано доказів і того, що змінився матеріальний або сімейний стан відповідача, погіршився його стан здоров'я.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав, вказаних у статті 192 СК України, для зміни розміру аліментів.

Інші доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду також не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -