Рішення № 36588525, 10.01.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 2/489/50/14

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2014 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення часток, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_4, ОСОБА_3 мотивуючи свої вимоги тим, що 16.08.2000 померла його мати ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку № 4 по пров. Баштанському третьому в м. Миколаєві. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її сини: він та відповідач ОСОБА_3

Після смерті матері він у встановлений законом шестимісячний строк звернувся з заявою про прийняття спадщини до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори. Однак свідоцтво про право на спадщину оформлено не було.

Коли ж звернувся до нотаріальної контори в 2013 році за отриманням свідоцтва про право на спадщину, йому стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 отримав у приватного нотаріуса ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.12.2012 на цілий житловий будинок № 4 по пров. Баштанському третьому в м. Миколаєві.

Посилаючись на те, що свідоцтво про право власності на спадкове майно, видано 18.12.2012 приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі якого ОСОБА_3 на праві власності належить спірний житловий будинок отримано відповідачем з порушенням закону, просив суд визнати зазначене свідоцтво частково недійсним. Визначити, що частки у спадщині його та відповідача ОСОБА_3 є рівними і складають по ? кожному та визнати за ним право власності на ? частку житлового будинку № 4 по пров. Баштанському третьому в м. Миколаєві в порядку спадкування за законом, після смерті матері.

Крім того, в свідоцтві про смерть матері її прізвище зазначене як «Ульянова» в той час, як в його паспорті його прізвище зазначене як «Улянов», а тому позивач просить встановити факт родинних відносин між ним та його матірю.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову. Представник позивача просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову. Факт родинних відносин позивача і його матері ОСОБА_5 визнав.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилася.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що 16 серпня 2000 року померла ОСОБА_5 (а. с. 73). На момент смерті ОСОБА_5 була власником буд. 4 по провулку Баштанський третій у м. Миколаєві (а. с. 93, 84).

15 грудня 2012 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_4 із заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, так як він є сином та прийняв спадщину, фактично вступивши у володіння будинком бо проживав та був зареєстрований у вказаному будинку.

18 грудня 2012 року відповідачу ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, а саме на цілий житловий будинок № 4 по провулку Баштанському третьому у м. Миколаєві.

Як вбачається з спадкової справи № 94/2001 від 25.01.2001 ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 (а. с. 65, 126).

Позивач просив суд встановити факт родинних відносин між ним та його матірю ОСОБА_5, та зазначає, що в свідоцтві про смерть померлої її прізвище зазначене, як «Ульянова» в той час, як в його паспорті його прізвище зазначене як «Улянов».

Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_5 та ОСОБА_1, підтверджується свідоцтвом про народження позивача, де його прізвище російською мовою, як і прізвище матері зазначене, як «Ульянов», «Ульянова». Крім того, факт родинних відносин між ними визнав відповідач у справі ОСОБА_3, який є його рідним братом, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та визнати, що ОСОБА_5, яка померла 16 серпня 2000 року є матірю ОСОБА_1, 02.09.1963 р. н.

Частиною 1 статті 529 ЦК УРСР (1963 р., що діяв на час відкриття спадщини) визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 в рівних частках є її діти: ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії VI-УР № 538452) (а. с. 19) та ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії ЯЭ № 295346) (а. с. 19).

Як вбачається з матеріалів справи обоє спадкоємців прийняли спадщину (а. с. 65, 74).

Відповідно до ст. 66 Закону України „Про нотаріат", спадкоємець має право одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину - це саме той документ, який посвідчує права спадкоємця на спадкове майно, точніше перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця. Крім цього, якщо успадковане майно підлягає обов'язковій державній реєстрації (нерухомість), то свідоцтво про право на спадщину є для спадкоємців правовстановлюючим документом.

Стаття 1301 ЦК України визначає підстави і порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Серед підстав визнання свідоцтва недійсним дана стаття прямо називає лише відсутність права спадкування у особи, на ім'я якої було видане свідоцтво (наприклад, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, які давали б їй підстави для закликання до спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване). Проте свідоцтво може бути визнане недійсним також в інших випадках, встановлених законом, що дозволяє стверджувати про те, що перелік підстав визнання свідоцтва недійсним не є вичерпним і може бути розширений шляхом аналізу й тлумачення інших норм спадкового права. Зокрема, підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним може бути оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою; оформлення не за місцем відкриття спадщини; недодержання встановленої законом форми свідоцтва; видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо.

Відповідно до абз.3 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним; визнання відмови від спадщини недійсною; визнання шлюбу недійсним; порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

В даному випадку виданим свідоцтвом про право на спадщину порушені права позивача ОСОБА_1, який теж є спадкоємцем за законом першої черги та своєчасно звернувся до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а саме в частині права на спадщину за законом на ? частку житлового будинку № 4 по провулку Баштанському третьому у м. Миколаєві підлягають задоволенню.

Тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при спадкуванні за законом після смерті ОСОБА_5 є рівними та складають по ? частини спадкового майна, а також визнати за позивачем право власності на ? частку житлового будинку літ. А-2 камяний, має житлову площу 120,80 кв. м., загальну площу 251,10 кв. м., до нього належать господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня літ. Б, альтанка літ. Н, огорожі № 3, 10, 56, 6, 7, 11, споруди № 2,1, що розташований за адресою: м. Миколаїв, пров. Баштанський третій, 4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 16.08.2000.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те. що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 10, 60, 88, 212, 214-215 ЦПК України суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визначення часток, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5, 16.12.1929 р. н., яка померла 16.08.2000 є матірю ОСОБА_1, 02.09.1963 р. н.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 1804, яке видано на імя ОСОБА_3 на цілий житловий будинок літ. А-2 камяний, який має житлову площу 120,80 кв. м., загальну площу 251,10 кв. м., до нього належать господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня літ. Б, альтанка літ. Н, огорожі № 3, 10,5, 6, 7, 11, споруди № 2, І за адресою: м. Миколаїв, провулок Баштанський третій, буд. 4 в м. Миколаєві, а саме в частині права на спадщину за законом на ? частку житлового будинку № 4 по провулку Баштанському третьому у м. Миколаєві.

Визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при спадкуванні за законом після смерті ОСОБА_5 є рівними і складають по 1/2 частці для кожного.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку № 4 по провулку Баштанському третьому у м. Миколаєві в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 16.08.2000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв