Рішення № 36579911, 25.12.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 677/745/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2524/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді Харчука В.М.,

суддів: Кізюн О.Ю.,

Переверзєвої Н.І.

при секретарі: Чебан О.М.

з участю: представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз», Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», третя особа на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія ,

В С Т А Н О В И Л А :

в квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що працював оператором ГРС на Красилівському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Кївтрансгаз», що підтверджується записами в трудовій книжці.

Відповідно до наказу № 17-к від 15 лютого 2013 року його було звільнено із займаної посади, проте при звільненні з ним не проведено повний розрахунок належних коштів при звільненні.

Позивач зазначав, що відповідно до довідки № 233/07/01 від 08 квітня 2013 року в день звільнення йому мали виплатити 6 896,73грн., проте кошти в рахунок здійснення розрахунку при звільненні надійшли на його рахунок в банку із затримкою, а саме 22 квітня 2013 року і не в повній сумі.

Тому ОСОБА_2 просив стягнути з Красилівського лінійного виробничого

_____________ Головуючий в першій інстанції - Вознюк Р.В. Категорія № 51

Доповідач - Харчук В.М.

управління магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з якого необхідно провести утримання податку та інших обов'язкових платежів.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2013 року залучено до участі в справі як співвідповідача - ПАТ «Укртрансгаз».

В подальшому представник позивача - ОСОБА_4 подала заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, в яких просила стягнути з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 12 267 грн. 60 коп. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2013 року залучено до участі в справі як третю особу на стороні відповідачів - ПАТ «КБ «Надра».

В ході розгляду справи представник позивача повністю підтримувала заявлені позовні вимоги, представники відповідачів позовні вимоги визнавали частково, зазначали, що дійсно розрахунок при звільненні з позивачем вчасно не був проведений з вини підприємства, представник третьої особи проти задоволення позову заперечував.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12 267грн.60 коп., з яких необхідно провести утримання податку з доходу фізичних осіб та інші обов'язкові платежі.

В решті вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

ПАТ «Укртрансгаз» в особі Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» не погодилося з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, посилається на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги той факт, що рішенням про виплату одноразової винагороди за загальні результати роботи за підсумками року є наказ голови правління ПАТ «Укртрансгаз» від 01.03.2013 року № 84 «Щодо виплати одноразової винагороди за загальні результати роботи за підсумками 2012 року». На підставі цього наказу та наказу директора філії УМГ «Київтрансгаз» від 04.03.2013 року № 66, здійснено розрахунки та нарахування одноразової винагороди за загальні результати роботи за підсумками 2012 року.

Позивачу в березні 2013 року нараховано 6 694 грн. одноразової винагороди і після проведення обов'язкових відрахувань виплачено 5 485,07 грн., ця сума була перерахована на картковий рахунок позивача 22 квітня 2013 року.

Апелянт зазначає, що судом зроблено помилковий висновок, що останнім днем фактичної виплати заробітної плати є 22 квітня 2013 року, оскільки підприємством проведено розрахунок із заробітної плати та виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки в повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Тому апелянт просить скасувати рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2013 року в частині стягнення 12 267 грн. 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення Красилівського районного суду від 28 жовтня 2013 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у позові з мотивів неповного з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права -ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України; ст.ст. 10, 60, 61, ч. 1, 213, 214 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60, 61, ч. 1, 213, 214, 309 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності та диспозитивності на підставі заявлених вимог та наданих сторонами доказів. Кожна сторона доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Під час ухвалення судового рішення суд вирішує, в тому числі, і такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Суд апеляційної інстанції скасовує повністю чи частково рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про задоволення позову, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано або порушено норми матеріального та процесуального права і це призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 2, 14, 15; ч. 1 ст. 21, ст. 24 Закону України № 10895-ВР від 24.03.1995 року з наступними змінами «Про оплату праці» заробітна плата (її структура) складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До основної заробітної плати відноситься винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Основна та додаткова заробітна плата, як правило, встановлюються нормами законодавства України про працю.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного трудового законодавства України або які проводяться понад встановлені цими актами норми. Ці виплати, як правило, встановлюються в системі договірного регулювання оплати праці на основі системи галузевих угод, що укладаються на національному, галузевому, локальному рівнях, зокрема, і колективними договорами на підприємствах, установах та організаціях.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до встановлених актами трудового законодавства, колективним договором правил на підставі укладеного індивідуального трудового договору.

Заробітна плата працівникові виплачується не рідше двох разів на місяць через однакові проміжки часу на підприємстві, установі, організації за його місцем роботи.

За особистою заявою працівника належна йому заробітна плата може виплачуватись шляхом перерахування на його рахунок в банківській чи іншій фінансовій установі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1, ст. 10, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13, ч.ч. 1 та 2 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ст. 237-1 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Ці додаткові трудові та соціальні гарантії та пільги закладаються у вигляді локальних трудових норм у колективних договорах на підприємствах, установах та організаціях, в тому числі і в сфері нормування та оплати праці, встановлення інших трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше), встановлення компенсацій, гарантій, пільг.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Ці виплати проводяться з додержанням правил, встановлених у локальних нормативних актах, трудових договорах.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути йому виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у ці строки при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Якщо порушенням трудових прав шляхом несвоєчасної виплати розрахунку працівникові заподіяно моральну шкоду, то власник або уповноважений ним орган зобов'язаний також відшкодувати і моральну шкоду, якщо порушення трудових прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача та стягуючи із відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12 267,60 гривень, відмовляючи у стягненні моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що під час розрахунку оператора газорозподільної станції Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» товариством допущено затримку виплати розрахунку звільненого працівника в період із 15 лютого по 22 квітня 2013 року, а підстави і розмір моральної шкоди позивачем не доведено.

Однак, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, досліджених на їх підтвердження належних і допустимих доказах, на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Із первинної та уточнених позовних заяв позивача вбачається, що ОСОБА_2 просив стягнути із відповідача на його користь грошову компенсацію та моральну шкоду у зв»язку з несвоєчасною виплатою йому розрахункових коштів, які складаються із 6 896,73 гривень розрахункових, з яких 2358,17 гривень заробітної плати, 589,54 гривень надбавки за стаж та 3 949,02 гривень компенсації за невикористану відпустку, які надійшли на його картковий рахунок в ПАТ КБ «Надра» лише 22 квітня 2013 року (а.с.1-2, 64-65).

Однак, судом встановлено, що ОСОБА_2 із 17 квітня 1991 року по 15 лютого 2013 року працював на посаді оператора газорозподільної станції Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», обслуговував газорозподільну станцію в селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області за своїм постійним місцем проживання.

Наказом № 17-к від 15 лютого 2013 року голови правління ПАТ «Укртрансгаз» (юридичної особи) звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Так як місце роботи ОСОБА_2 не співпадало з місцем розташування бухгалтерії та каси підприємства, то виплата заробітної плати ОСОБА_2 за його згодою здійснювалась на його рахунок в ПАТ КБ «Надра».

Станом на день звільнення ОСОБА_2 нараховано до виплати розрахункові кошти в сумі 6 896,73 гривень, з яких оплата по окладу за відпрацьований час - 2 358,17 гривень, надбавка за стаж - 589,54 гривень, компенсація за невикористану відпустку - 3 949,02 гривень.

З нарахованої суми відраховано обов»язкові податки до бюджету та спеціальних фондів в сумі 2 005,57 гривень.

Решту коштів в сумі 4 891,16 гривень виплачені ОСОБА_2 при звільненні шляхом перерахування на його рахунок в ПАТ КБ «Надра» 19 лютого 2013 року - 1420,93 гривень та 4 891,16 гривень.

Однак, вини підприємства у нетривалій затримці (три дні) перерахування розрахункових немає, так як в день звільнення ОСОБА_2 чергував за своїм постійним місцем роботи в селі Лісові Гринівці Хмельницького району, крім того ОСОБА_2 із запізненням здав обхідний лист як матеріально відповідальна особа 18 лютого 2013 року.

Наведені обставини фактично визнаються сторонами і підтверджуються дослідженими доказами: копією трудової книжки ОСОБА_2 з відповідними записами (а.с.4-5), роздруківками руху коштів по рахунку ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Надра» (а.с.7-8, 72-72-73), копією графіка роботи та витягом з оперативного журналу (а.с.77-78) ОСОБА_2, з яких вбачається, що 15 лютого 2013 року він чергував на станції (а.с.27-28); довідкою про нарахування та виплату розрахункових (а.с.74); платіжною відомістю про нарахування розрахункових (а.с.75); обхідним листом ОСОБА_2, з якого вбачається, що він підписаний позивачем лише 18 лютого 2013 року (а.с.76); платіжним дорученням та платіжною відомістю, з яких вбачається, що розрахункові кошти перераховані на рахунок ОСОБА_2 в банку наступного дня після здачі обхідного листа 19 лютого 2013 року і проведені (зараховані) банком саме 19 лютого 2013 року в сумі 4 891,16 гривень (а.с.85, 86).

З приводу неправильного нарахування та виплати розрахункових коштів до відповідача ОСОБА_2 звернувся лише 08 квітня 2013 року, про що свідчить його письмова заява про видачу довідки про нарахування та виплату розрахункових (а.с.9).

Відповідно до п. 4.9 Колективного договору на 2010-2012 роки, ухваленого конференцією працівників ДК «Укртрансгаз» 14 квітня 2010 року (тепер ПАТ «Укртрансгаз») визначено, що компанією здійснюється виплата щомісячної винагороди за вислугу років (надбавка за стаж роботи) і винагороди за загальні результати роботи за підсумками року згідно із додатками.

Таким додатком є Положення про порядок і умови виплати одноразової винагороди за загальні результати роботи за підсумками року, пунктами 1.2 та 2.2 якого визначено що одноразова винагорода виплачується за результатами роботи за підсумками року за умови виконання річних показників фінансово-господарської діяльності компанії.

При цьому винагорода виплачується і працівникам, які відпрацювали повний календарний рік і звільнилися за власним бажанням.

На виконання Колективного договору та Положення наказом голови правління ПАТ «Укртрансгаз» № 84 від 01 березня 2013 року, продубльованим наказом начальника Красилівського управління № 51 від 05 березня 2013 року вирішено нарахувати та виплатити у березні та квітні 2013 року одноразову винагороду за підсумками роботи за 2012 рік керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам ПАТ «Укртрансгаз» згідно із додатком.

В тому числі, як і всім іншим працівникам ПАТ «Укртрансгаз», нараховано і ОСОБА_2 6 694 гривні винагороди вже після його звільнення, яку за відмінусуванням обов»язкових податків та зборів до бюджету та спеціальних фондів в сумі 5 485,07 гривень перераховано на рахунок ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Надра» 22 квітня 2013 року.

Наведені обставини повністю підтверджуються текстом Колективного договору та Положення (а.с.46-49), наказами про нарахування та виплату винагороди з додатком (ап..с.50-55), роздруківкою ПАТ КБ «Надра» про рух коштів по рахунку ОСОБА_2 (а.с.72-73).

Посилаючись на порушення своїх трудових прав при звільненні та вимагаючи стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з дня звільнення по день зарахування на власний рахунок коштів 22 квітня 2013 року, саме на затримку виплати цих коштів посилається ОСОБА_2 у позовній заяві.

Однак, ці кошти не відносяться до основної та додаткової заробітної плати, яка регулярно щомісячно нараховується та виплачується працівникові.

Ці виплати відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, носять необов'язковий разовий характер і залежать від результатів фінансово-господарської діяльності компанії, виплачуються лише після підведення підсумків роботи за попередній господарський рік і підставою для нарахування та виплати мають рішення власника чи уповноваженого органу.

На ці заохочувальні та компенсаційні виплати не поширюється дія ст. 116 КЗпП України і затримка виплати цих коштів не тягне наслідків, передбачених ст. 117 КЗпП України.

А тому, трудові права позивача ОСОБА_2 нарахуванням та виплатою 22 квітня 2013 року одноразової винагороди за підсумками роботи за 2012 рік не порушені. Із цих підстав йому також не заподіяна і моральна шкода. Розрахункові кошти йому виплачені відповідно до вимог трудового законодавства.

А отже, рішення Красилівського районного суду від 28 жовтня 2013 року про часткове задоволення позову позивача є незаконним і необґрунтованим, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у позові за недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» задовольнити,

рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя /підпис/ судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду В.М. Харчук