Ухвала суду № 36565394, 26.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2013 р. справа № 0870/3756/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі №0870/3756/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» 24 квітня 2012 року звернулось до суду з позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України, згідно якого, просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №0000082301 та №0000092301.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, у зв'язку з їх протиправністю тому, що попередня перевірка позивача була проведена за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, тому в акті перевірки від 31.05.2011 року не визначалися і не могли визначатися податкові зобов'язання позивача станом на 31.05.2011 року, крім того податковим органом не взято до уваги, що залишок від'ємного значення ПДВ у сумі 24 327 грн. задекларований у рядку 19 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до податкової інспекції 27.04.2011 року. Залишок від'ємного значення у сумі 23 792 грн. задекларований у рядку 23 Уточнюючого розрахунку за січень 2011 року, поданого до податкової інспекції 04.05.2011 року. Таким чином зазначені уточнюючі декларації було подано до початку попередньої перевірки відповідача. У податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, поданої до податкової інспекції 20.06.2011 року цей залишок також задекларований у сумі 23 792 грн. Вищевказані уточнюючі розрахунки та декларації було прийнято Пологівською МДПІ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.04.2012 року №0000082301 та №0000092301.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про необґрунтованість доводів позивача та те, що суми витрат, не були ним віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою документів, що підтверджують здійснення цих витрат, між тим позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження втрати, знищення або зіпсування цих документів.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував,

щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №67/2301/36569532 від 29.03.2012 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Велес Агротрейд» занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 64 460 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року у сумі 64 460 грн.;

- порушено порядок складання податкової декларації з податку на додану вартість та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті за червень 2011 року у сумі 23 792 грн. (а.с.13-26).

Як вбачається з п. 3.1.2 акта перевірки податковим органом зроблено висновок, що у II кварталі 2011 року позивачем завищило показники у рядку 05.1 СВ «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 280 260 грн., у тому числі: на оплату придбаної пшениці від ТОВ «Романцови і К°» на суму 275 400 грн., витрати по перевезенню зернових культур від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у сумі 4 026,17 грн. та витрати на оплату транспортно-експедиційних послуг, отриманих від ТОВ «Компанія «Міжнародні транспортні системи» у сумі 833,33 грн.

Розрахунки із вищезазначеними підприємствами проведені у І кварталі 2011 року, а тому віднесення цих платежів до витрат II кварталу 2011року відповідач вважає порушенням п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 12.04.2012 року №0000082301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 64 460 грн. та №0000092301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 740 грн. (23 792грн. за основним платежем та 5 948 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.30-31).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Між тим, як вірно встановив суд першої інстанції позаплановою виїзною перевіркою, яка проводилась податковим органом за попередній період з 01.04.2010 по 31.03.2011 року та результати якої відображені в акті від 31.05.2011 року № 211/2301/36569532, встановлено, що у І кварталі 2011 року позивачем безпідставно, а саме без підтверджуючих документів, віднесено на валові витрати платежі за придбану пшеницю від ТОВ «Романцови і К°» у сумі 275 400 грн., за перевезення зернових ФОП ОСОБА_1 у сумі 4 026,17 грн. та за транспортно-експедиційні послуги ТОВ «Компанія «Міжнародні транспортні системи» у сумі 833,33 грн. (а.с.139).

За результатами зазначеної перевірки на вказані платежі були зменшені валові витрати І кварталу 2011 року, в результаті чого збитки підприємства за І квартал 2011 року зменшились на 280,4 тис, грн. При цьому податкова інспекція не виключила із валового доходу І кварталу 2011 року валові доходи, отримані від реалізації зазначеної продукції підприємством в І кварталі 2011 року.

Відповідно до п. 138.11 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом та підтверджених такими документами у звітному періоді.

Таким чином суд першої інстанції дослідивши належним чином завірені копії документів, а саме: договорів купівлі - продажу зерна від ТОВ «Романцови і К°», податкових накладних, рахунків - фактур, актів здачі - прийняття виконаних робіт, платіжних доручень, договорів перевезень вантажу, актів надання послуг, та враховуючи те, що вказані документи, які підтверджують валові витрати позивача в І кварталі 2011 року, було втрачено позивачем, дійшов обґрунтованого висновку, що саме така ситуація як зазначена у п. 138.11 ст. 138 ПК України мала місце у вищезазначеному випадку, а тому з відновленням документів первинного бухгалтерського обліку суми витрат було обґрунтовано віднесено позивачем на витрати звітного податкового періоду, тобто II кварталу 2011 року.

Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав передбачених п. 138.11 ст. 138 ПК України суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган не надав суду доказів, що вказані документі під час перевірки були у позивача відсутні не у зв'язку з їх втратою, як стверджує позивач.

Крім того з висновків, які викладені в акті перевірки, а саме з п. 3.2.3, вбачається, що позивачем при складанні декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року безпідставно віднесено у рядок 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду», що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суму у розмірі 23 792 грн., чим порушено порядок складання податкової декларації з Податку на додану вартість, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та занижено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2011 року в розмірі 23 792 грн.

Така позиція податкового органу ґрунтується на тому, що за результатами попередньої перевірки (акт №211 від 31.05.2011 року) залишок від'ємного значення ПДВ станом на 31.05.2011 року відсутній, від'ємне значення податку на додану вартість та/або відшкодування з бюджету не було заявлено.

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції з акта перевірки від 31.05.2011 року №211/2301/36569532 вбачається, що перевірка була проведена за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 року, а не по 01.05.2011 року, а отже у вищезазначеному акті не визначалися і не могли визначатися податкові зобов'язання позивача станом на 31.05.2011 року (а.с.132-149).

Також суд першої інстанції вірно встановив обставини того, що залишок від'ємного значення ПДВ у сумі 24 327 грн. задекларований у рядку 19 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до податкової інспекції 27.04.2011 року (а.с.96-99).

Залишок від'ємного значення у сумі 23 792 грн. задекларований у рядку 23 Уточнюючого розрахунку за січень 2011 року, поданого до інспекції 04.05.2011 року (а.с.101-103). Зазначені уточнюючі декларації були подані до початку попередньої перевірки. У податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, яка подана до податкової інспекції 20.06.2011 року цей залишок також задекларований у сумі 23 792 грн. (а.с.104-106).

Вищезазначені уточнюючі розрахунки та декларації були прийняті Пологівською МДПІ, про що свідчить відповідні позначення на їх зворотних сторонах.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі №0870/3756/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 27 грудня 2013 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко