Ухвала суду № 36565323, 19.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. справа № 2а-0870/782/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року у справі №2а-0870/782/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування акту опису активів та податкової застави та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грааль» (далі - ТОВ «Граааль») 4 лютого 2011 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, згідно якого, просить:

скасувати акт опису №230 від 28.09.2010 та податкову заставу, внесену щодо нього відповідачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

зобов'язати відповідача внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про скасування податкової застави активів позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що посадовими особами безпідставно було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави та застосовано податкову заставу, оскільки на момент внесення відповідачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційного запису про право податкової застави на активи позивача, податковий борг у позивача був відсутній у зв'язку із адміністративним та судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень, на підставі яких було визначені податкові зобов'язання.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував акт опису активів №230 від 28.09.2010 та податкову заставу ТОВ «Грааль» (код ЄДРПОУ 32119653), внесену Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зобов'язав Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про скасування податкової застави активів ТОВ «Грааль» (код ЄДРПОУ 32119653).

Постанова суду мотивована тим, що акт опису №230 від 28.09.2010 року складено відповідачем з порушенням норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 2181-ІІІ), крім того податкова застава ТОВ «Грааль», внесена відповідачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна протиправно, оскільки відповідачем не було визначено конкретний перелік майна вартість якого б відповідала сумі податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами відповідача щодо наявності у позивача податкового боргу у сумі 35082,93 грн. станом на 13.04.2011 року та як наслідок неможливості звільнення майна платника з податкової застави.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено додаткову перевірку ТОВ «Грааль» за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 1085/23-08/32119653 від 18.05.2010 року (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, які позивачем було оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду повторної скарги на рівні ДПА області було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток №0007042307/2 від 01.06.2010р. на загальну суму 2381 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0007022307/2 від 01.06.2010р. з податку на додану вартість на загальну суму 32704,50 грн.

- податкове повідомлення рішення № 0007032307/2 від 01.06.2010р. з комунального податку на загальну суму 170 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000132307/2 від 01.06.2010р. з комунального податку на загальну суму 175,10 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення згідно повідомлення про вручення отримані позивачем 03.06.2010 року.

Рішення щодо повторної скарги на рівні ДПА області, отримано позивачем 27.05.2010 року та у подальшому не оскаржувалося, у зв'язку з чим донараховані суми були проведені до КОР.

Перша податкова вимога від 02.07.2010 року №1/538 та друга податкова вимога від 18.08.2010 року №2/662 по підприємству ТОВ «Грааль» сформовані в автоматичному режимі згідно даних особових рахунків платника.

16.07.2010 року перша податкова вимога № 1/538 (на загальну суму 35413,33 грн.) була вручена головному бухгалтеру ТОВ "Грааль" Горецькій Н.Д. Друга податкова вимога №1/662 (на загальну суму 35248,54 грн.) була надіслана позивачу листом з повідомленням про вручення та отримана 02.09.2010 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивач оскаржив їх до Запорізького окружного адміністративного суду. За результатом судового розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом 04.10.2010 року у адміністративній справі №2а-6147/10/0870 було прийнято судове рішення, яким позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 0007022307/2 від 01.06.2010 року, № 0007042307/2 від 01.06.2010 року, першої податкової вимоги № 1/538 від 02.07.2010 року та другої податкової вимоги № 2/662 від 18.08.2010 року.

Зазначене рішення суду оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у зв'язку із чим відповідно до положень ч.ч.1,3 ст. 254 КАС України воно законної сили не набрало.

Скасування акта опису активів платника податків та зобов'язання відповідача внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про скасування податкової застави активів позивача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави та застосовано податкову заставу, оскільки на момент внесення відповідачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційного запису про право податкової застави на активи позивача, податковий борг у позивача був відсутній у зв'язку із адміністративним та судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень, на підставі яких було визначені податкові зобов'язання.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Пунктом 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону № 2181-III встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з абз.2 пп.5.2.4 Закону № 2181-III, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином враховуючи положення зазначених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що податкові зобов'язання які виникли на підставі податкових повідомлень рішень прийнятих відповідачем є неузгодженими, оскільки зазначені рішення оскарженні позивачем у судовому порядку.

Крім того суд першої інстанції вірно врахував те, що Рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005 року у справі про податкову заставу визнані неконституційними положення пп.8.2.2 п.8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині поширення податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що податковий орган, який наклав податкову заставу на активи платника податків у відповідності до вищевказаного акта опису майна, повинен був застосувати податкову заставу лише на ту частину активів платника податків, що відповідає сумі узгодженого податкового боргу, оскільки перебування активів платника податків у податковій заставі, вартістю, що перевищує розмірі податкового боргу, фактично є застосуванням норми закону, що визнана неконституційною.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо передання у податкову заставу активів ТОВ «Грааль» згідно з актом опису від 28.09.2010 року №230.

Щодо вимог позивача про скасування акта опису активів, на які поширюється право податкової застави №230 від 28.09.2010 року, суд апеляційної інстанції зауважує, що акт є службовим документом, який підтверджує факт здійснення опису активів. Отже, акт опису активів за своєю правовою природою є лише носієм інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від акта є обов'язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Однак податковим органом постанова суду першої інстанції з цих підстав не оскажувалась.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року у справі №2а-0870/782/11 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 23 грудня 2013 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко