Постанова № 36562721, 18.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року 810/6389/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Ігнатко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" (далі-позивач, товариство) до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем зроблено помилкові висновки про наявність порушення - використання для формування податкового кредиту податкових накладених, виписаних понад строк 365 днів, а розмір штрафної санкції (50%) обрано протиправно, оскільки порушення не є повторним. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Відповідач до суду не прибув, позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити, надав письмові заперечення, що ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд” є юридичною особою, що зареєстрована 06.05.2000 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області.

На підставі наказу від 19.07.2013 за №21 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд” з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість за квітень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 24.07.2013 №27/22-02/03580647, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження від’ємного значення податку на додану вартість за березень 2013 року в сумі 76582 грн. У ході перевірки встановлено, що ТОВ “Агрошляхбуд” у травні 2013 року подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за березень 2013 року. Відповідно до додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до цього уточнюючого розрахунку в порушення п.198.6 ст.198 ПК України ТОВ «Агрошляхбуд» включено до податкового кредиту податкові накладні з датою виписки квітень 2012 року від ТОВ «Лек-Оіл» на загальну суму 76582,33 грн, які було виписано понад 365 днів.

На підставі Акту перевірки від 24.07.2013 № 27/22-02/03580647 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 №0001522202, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76582 грн, та №0001532202, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 50% - збільшено суму грошового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість на суму 38291 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 14.10.2013 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.11.2013 ці податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги платника - без задоволення.

Як встановлено судом, використання цих податкових накладених для формування податкового кредиту на суму 76582,33 грн передували наступні обставини.

ТОВ “Агрошляхбуд” (покупець) 13.04.2011 укладено договір поставки №МО-77/12 з ТОВ “Лек-Оіл” (продавець), предметом яких є поставка нафтопродуктів. Факт поставки товару оформлювався видатковими та товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача, а також податковими накладними від 14.04.2012 №82, від 28.04.2012 №181, від 30.04.2012 №183 (т.1 а.с.20-29). Податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних та в реєстрі отриманих податкових накладних.

У березні 2013 року податковим органом проведено планову перевірку ТОВ “Агрошляхбуд” за період з 01.04.2011 по 31.12.2012. У ході перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем завищено задекларовані суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 250112 грн., в т.ч. за квітень 2012 року на 76582,33 грн, оскільки у квітні 2012 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по «сумнівному» постачальнику товарів, а саме ТОВ «Лек-Оіл» на суму ПДВ 76582,33 грн по придбанню нафтопродуктів, використання яких у межах господарської діяльності не доведено, чим порушено п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України. За результатами перевірки складено акт та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013 №0000602200, яким скасовано виявлене перевіркою завищення податкового кредиту.

Матеріалами справи, зокрема й Актом перевірки від 24.07.2013, встановлено, що податкові накладні, отримані від ТОВ «Лек-Оіл», а саме податкові накладні від 14.04.2012 №82, від 28.04.2012 №181, від 30.04.2012 №183, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 р. (вх. №9028090357 від 21.05.2012).

Позивач не погодився з висновками цієї перевірки і 30.05.2013 подав відповідачу уточнюючий розрахунок (вх. №9036355935 від 30.05.2013) за травень 2013 року та додаток 5 до нього з уточненням показників за березень 2013 року. Відповідно до додатка 5 до цього уточнюючого розрахунку позивач включив вказані три податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ «Лек-Оіл» на суму ПДВ 76582,33 грн з датою виписки – квітень 2012 року.

Крім того, позивач оскаржив це податкове повідомлення-рішення до суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 задоволено адміністративний позов ТОВ «Агрошляхбуд», визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 20.05.2013 №0000602200, у тому числі й за фактом формування податкового кредиту за квітень 2012 р.. на підставі вищевказаних податкових накладених. Цією постановою встановлено реальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ “Лек-Оіл” за період з 01.04.2011 по 31.12.2012. У постанові судом зазначено, що податковим органом не заперечувалось дотримання підприємством вимог законодавства при оформленні бухгалтерських документів, що встановлюють факт здійснення господарських операцій, за наслідками яких ним задекларовано суми податкового кредиту з податку на додану вартість, повна оплата вартості отриманих товарів та послуг та належне відображення їх у бухгалтерському і податковому обліку позивача, його податковій звітності. Це рішення суду ще не набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Судом встановлено, що позивач своєчасно включив зазначені три податкові накладі, виписані у квітні 2012 р., до складу податкового кредиту за квітень 2012 року, що не заперечується податковим органом. Проте, внаслідок дій та рішень податкового органу, зокрема прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 20.05.2013 №0000602200, зазначений розмір податкового кредиту було змінено (скасовано) відповідачем. Саме з урахуванням цих дій відповідача позивач повторно включив до складу податкового кредиту за березень 2013 р. ці три податкові накладні на суму 76582,33 грн, виписані у квітні 2012 р., шляхом подання у травні 2013 р. уточнюючого розрахунку. Це означає, що позивач своєчасно скористався правом на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних з датою виписки у квітні 2012 р.

При цьому суд бере до уваги, що приписами п.56.15 ст.56 ПК України передбачено зупинення строків виконання грошового зобов’язання при оскарженні рішення податкового органу. Так, вказаною нормою передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що податковим органом неправильно застосовано пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, унаслідок чого прийнято помилкові рішення. Тому суд вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ «Лек-Оіл» у квітні 2012 року, включено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2013 р. правомірно, а твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 ПК України є безпідставним. Відтак, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.08.2013 №0001522202, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76582 грн, є протиправним і підлягає скасуванню.

Оскільки штрафні санкції у розмірі 38291 грн, застосовані податковим повідомленням-рішенням №0001532202 від 08.08.2013, визначено у зв’язку з зменшенням розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76582 грн, визначеного податковим повідомленням-рішення від 08.08.2013 №0001522202, яке судом визнано протиправним, то застосування штрафних санкцій у цьому випадку також є протиправним, а прийняте з цього приводу податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. При цьому суд погоджується з твердженням позивача про те, що виявлене порушення не є повторним, оскільки попереднє податкове повідомлення-рішення 20.05.2013 №0000602200 оскаржено до суду і рішення суду про його скасування ще не набрало законної сили.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскаржених рішень контролюючого органу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001522202 та №0001532202 від 08.08.2013, видані Переяслав-Хмельницькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів України у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" судовий збір у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 грудня 2013 р.