Рішення № 36558880, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12478/13 16.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112" Голосіївського р-н"

про стягнення 761 680,50 грн.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Ломака В.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Березова І.Г. (за довіреністю від 01.10.2013);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 16 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

01.07.13 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих. №438 від 27.06.2013 Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112" Голосіївського р-н" про стягнення 761 680,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/12478/13, розгляд справи призначено на 15.07.2013.

15.07.2013 в судове засідання Господарського суду міста Києва представники сторін з'явились, представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача надав документи для долучення документів до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи

15.07.2013 в засіданні Господарського суду міста Києва оголошено перерву до 12.08.13.

12.08.2013 в судове засідання Господарського суду міста Києва представники сторін з'явилися.

Представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав відзив на позов. В судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.13.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.08.2013, справу №910/12478/13 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/12478/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 відкладено розгляд справи на 30.10.2013.

У судове засідання 30.10.2013 з'явились представники сторін, надали усні пояснення по справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 18.11.2013.

У судове засідання, призначене на 18.11.2013, з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 суд ухвалив розгляд справи здійснити колегіального.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Ломака В.С., Босий В.П. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 16.12.2013.

В судове засідання, призначене на 16.12.2013, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація - 112» Голосіївської районної в м. Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району» було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.01.2008 за №08111/2-01.

Позивач зазначає, що відповідно до п.2.2.4. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною.

Позивач вказує на те, що відповідач в установлений Договором термін жодних документів щодо відмови від оплати отриманих послуг, передбачених п.2.2.4. Договору, не надав, повноваженого представника для проведення звіряння та підписання акту не направляв.

ПАТ «АК «Київводоканал» обґрунтовує свої позовні вимоги актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, які є первинними документами й підтверджують факт надання послуг та їх об'єми; розшифровками рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; дебетово-інформаційними повідомленнями, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача. Позивач зазначає, що на момент звернення до суду заборгованість КП «ЖЕО-112» перед ПАТ «АК «Київводоканал» за надані з 01.05.2012 по 31.03.2013 послуги з водопостачання та водовідведення становить 678 533,68 грн.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача борг за надані з 01.05.2012 по 31.03.2013 послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 678 533,68 грн.; інфляційні втрати в розмірі 752,23 грн.; 3% річних у сумі 8 077,98 грн.; пеню в розмірі 40 389,92 грн.; штраф у розмірі 33 926,68 грн.

Відповідач не погоджується з правовою позицією позивача, вважає позов необгрунтованими, безпідставним та недоведеним з огляду на наступне.

Відповідач наголошує на тому, що державний оргна, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, встановлюючи тарифи для ПАТ «АК «Київводоканал» кваліфікував послугу з централізованого водопостачання та послугу з централізованого водовідведення, як різні види комунальних послуг.

Відповідач вказує на те, що з поданого позивачем 28.08.2013 розгорнутого розрахунку позовних вимог до боржника КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» видно, що позивач не виконуючи обов'язків покладених на нього судом ухвалою про порушення провадження у справі №910/12478/13 від 03.07.2013 та вимоги суду до позивача не провів детального розрахунку позовних вимог до відповідача. Наразі, позивач у розгорнутому розрахунку згрупував різні види послуг в одну послугу, застосував тарифи у розмірах, які не затверджувались в установленому порядку та включив у нарахування ті послуги, споживачем яких відповідач відповідно до умов договору не являється.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач безпідставно включив до розрахунку позовних вимог, в частині основного боргу, вартість ненаданих відповідачу послуг і штучно створивши заборгованість, нарахування позивачем штрафних санкцій, передбачених законодавством та Договором, унеможливлює встановлення періоду прострочення зобов'язання та суми боргу при розрахунках вартості послуг за Договором.

Також, відповідач наголошує на тому, що деякі з наданих позивачем актів містять підписи невідомих осіб: слюсар Шумко А.В., слюсар Майчик С.В., слюсар Сергун В.А., які ніколи не працювали в КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» та не можуть бути представниками підприємства з відповідних питань.

На підставі вищезазначеного, відповідач просить суд розглянути питання про залишення позову ПАТ «АК «Київводоканал» без розгляду відповідно до ст. 81; у разі відхилення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог; вирішити питання про направлення повідомлення прокурору або органу досудового розслідування про факт складання і подання суду як доказ завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як відомо з матеріалів справи, 02.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація - 112» Голосіївської районної в м. Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району» було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за №08111/2-01.

За п.1.1. Договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, які втратили чинність у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 3.3.5 договору абонент зобов'язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Крім того, пунктом 3.4.1. Договору абонент має право попередньої оплати послуг (для бюджетних організацій не більше ніж за один місяць) в розмірі 70% від витрати води за попередній місяць. При здійсненні попередньої оплати абонент обов'язково зазначає про це у платіжному дорученні в призначенні платежу.

Відповідно до п.4.1. вказаного договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено "Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Згідно з п.2.2.2. договору, оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін для направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Позивач зазначає, що відповідач не виконує взяті на себе обов'язки за договором належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.05.2012 по 31.03.2013 у сумі 678 533,68 грн.

Умовами п.п. 12.5 та 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 передбачено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті.

Відповідно до п. 12.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються абоненту за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно з п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 року № 400.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10, вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Таким чином, відповідач є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення (згідно із Законом - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб).

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що наявна заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем; розшифровками рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; дебетово-інформаційними повідомленнями, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача.

Станом на час розгляду справи доказів повернення суми заборгованості відповідачем не надано.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №08111/2-01 від 02.01.2008 за період з 01.05.2012 по 31.03.2013 у сумі 678 533,68 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що наданий розрахунок не відповідає нормам чинного законодавства.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ01.05.2012 - 31.03.2013678533.680.992-5420.77З огляду на те, що сума інфляційного збільшення суми боргу має негативне значення, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 752,23 грн. не підлягає задоволенню.

Розрахунок трьох відсотків річних перевірено судом та встановлено, що вказаний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства України та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі 8 077,98 грн.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частино 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.4.2. договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення за період з 01.05.2012 по 31.03.2013 відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаних статей, умовам Договору, та підлягає задоволенню у сумі 40 389,92 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 33 926,68 грн. на підставі п. 4.6 договору, згідно з яким, за безпідставну відмову оплатити рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% суми, яку відмовився сплатити.

З урахуванням ст. 627 Цивільного кодексу України, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 33 926,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищезазначеного, дослідивши матеріали та всебічно з'ясувавши обставини справи, зважаючи на доведеність позивачем позовних вимог, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості та штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про те, що останній не має обов'язку сплачувати позивачу за використану питну воду яка в подальшому використовується для виготовлення гарячої води, суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1). Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч.2). Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.3). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч.5).

Відтак виконуючи свій обов'язок із оплати за частину поставленої і облікованої води, відповідач на виконання умов договору зобов'язаний був оплатити і за ту кількість поставленої і облікованої води, яка в подальшому використовувалась на підігрів. Отже, твердження відповідача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012 №3/75-64/269.

Щодо позиції відповідача про відсутність підпису уповноваженої особи відповідача в актах про зняття показань з водо лічильників по коду 1-51591 суд вказує наступне.

Згідно з п.2.1.2 договору зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Таким чином, присутність відповідача при знятті показників з приладу обліку підтверджує факт отримання питної води яка в подальшому використовується для виготовлення гарячої води.

В решті, твердження відповідача, викладені у відзиві, зокрема щодо розшифровки рахунків абонента є безпідставними та необгрунтованими, та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 15 218,57 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112" Голосіївського р-н" (03150, м. Київ, вул. Горького, 170/172, код ЄДРПОУ 35509645) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) грошові кошти: суму заборгованості у розмірі 678 533,68 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять три гривні 68 копійок); 3% річних у сумі 8 077,98 грн. (вісім тисяч сімдесят сім гривень 98 копійок); пеню у сумі 40 389,92 грн. (сорок тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень 92 копійки); штраф у сумі 33 926,68 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 68 копійок); витрати по сплаті судового збору у сумі 15 218,57 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень 57 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Суддя В.П. Босий

Суддя В.С. Ломака