Ухвала суду № 36556707, 10.01.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

10 січня 2014 р.

Справа № 902/25/14

За заявою: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Світанок" про забезпечення позову у справі № 902/25/14 за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Світанок" до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" про стягнення 17 416, 33 грн.

Головуючий суддя: Білоус В.В..

Представники сторін не викликалися.

В С Т А Н О В И В :

Позивач в п.2 прохальної частини позовної заяви від 27.12.2013 р. просить суд накласти арешт на майно відповідача з метою забезпечення позову.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд на підставі ст.66 ГПК України, прийшов до висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Згідно ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову вживаються, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не наведено обгрунтованих мотивів, які б могли припустити, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Вказане клопотання належним чином не обгрунтоване позивачем та не надано доказів про те, що ненакладення арешту на майно відповідача утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду Вінницької області.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав жодного доказу в підтвердження ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст.22, 66, 67, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

2. Копії даної ухвали направити позивачу, відповідачу рекомендованими листами.

.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (с. Вовчок, Немирівський район, Вінницька область, 22855)

3 - відповідачу (вул. Плеханова, 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)