Ухвала суду № 36551882, 08.01.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 736/1748/13-ц Провадження № 22-ц/795/62/2014 Головуючий у I інстанції - Чурупченко М.І. Доповідач - Скрипка А. А.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.при секретарі:Руденко О.М.за участю:представника публічного акціонерного товариства ''Облтеплокомуненерго''- Литвиненко Ю. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2013 року по справі за скаргою публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" на дії посадової особи відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2013 року вимоги скарги публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" задоволено. Визнано неправомірними дії виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_6 в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання судового наказу, виданого Корюківським районним судом Чернігівської області 04 липня 2013 року по справі №736/932/13-ц про стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Облтеплокомуненерго" заборгованості за послуги у сфері теплопостачання у розмірі - 5449,44 гривень; стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Облтеплокомуненерго" сплачений судовий збір у розмірі - 114,70 гривень. Зобов'язано державну виконавчу службу Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області усунути допущене порушення і відкрити виконавче провадження з виконання судового наказу, виданого Корюківським районним судом Чернігівської області 04 липня 2013 року по справі №736/932/13-ц про стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Облтеплокомуненерго" заборгованості за послуги у сфері теплопостачання у розмірі - 5449,44 гривень; стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Облтеплокомуненерго" сплачений судовий збір у розмірі - 114,70 гривень.

В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ ''Облтеплокомуненерго'' в задоволенні вимог скарги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки 18.10.2013 року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції, розглянувши заяву ПАТ „Облтеплдокомуненерго" про прийняття до виконання судового наказу, виявив, що у виконавчому документі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, що є обов'язковою вимогою до виконавчого документа відповідно до статті 18 Закону України „Про виконавче провадження". Зважаючи на наведене, в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідно до п. 6 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа статті 18 вказаного Закону. За даних обставин, на думку апелянта, зазначені дії державною виконавчою службою були здійснені відповідно до норм чинного законодавства.

В запереченнях на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго" просить апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області відхилити, а оскаржувану ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2013 року залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

В судове засідання апеляційного суду представник відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45), не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутності відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області (а.с. 46). Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі п.1ч.1 статті 312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки судом її постановлено з додержанням вимог закону.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог скарги публічного акціонерного товариства ''Облтеплокомуненерго'' на дії посадової особи відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області, оскільки вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується з нормами права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи.

За даних обставин доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновків оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 18.10.2013 року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_6 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) № 40458809 за судовим наказом 736/932/13-ц, виданим 04.07. 2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 на підставі того, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 статті 18 Закону України „Про виконавче провадження", а саме: не зазначено ідентифікаційний номер боржника. 30.10.2013 року дану постанову було отримано скаржником (а.с.3) та оскаржено 07.11.2013 року (а.с.1-2, 12).

Згідно з приписами ч.1 статті 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 98 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст заяви про видачу судового наказу, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру боржника в заяві про видачу судового наказу не передбачено, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції.

Вимоги до змісту судового наказу визначено приписами статті 103 ЦПК України, зокрема, частина 2 вказаної статті зазначає, що судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Виходячи з вимог статті 18 Закону України „Про виконавче провадження", зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача та боржника у виконавчому документі не є обов'язковим реквізитом даного документу і вказується лише у разі, якщо він відомий суду чи іншому органу, який видав виконавчий документ, тобто за його наявності.

Таким чином, обов'язок дотримання вимог статті 103 ЦПК України щодо змісту судового наказу покладається на суд, який видає відповідний судовий наказ.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що заява публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" про видачу судового наказу відповідала обов'язковим вимогам статті 98 ЦПК України та статті 18 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки в ній були зазначені відомості про боржника та заявника, а саме: найменування, місцезнаходження, а також прізвище, ім'я та по батькові, адреса проживання, тобто інформація, яка ідентифікує стягувача та боржника і могла сприяти примусовому виконанню та яка була відома публічному акціонерному товариству „Облтеплокомуненерго" на день звернення із заявою.

Приписами статті 11 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, тому з метою захисту інтересів стягувача, державний виконавець наділений правом одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відсутність ідентифікаційного номеру юридичної особи або реєстраційного номеру облікової картки платника податків, особливо у випадку якщо вказані дані стосуються боржника у виконавчому провадженні, дійсно утруднюють здійснення виконавчих дій, особливо щодо виявлення майна боржника, але не унеможливлюють їх.

Апеляційний суд вважає, що є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що оскільки на день винесення судового наказу суду не були представлені дані індивідуального ідентифікаційного номера боржника, державний виконавець має право здійснити відповідні запити і витребувати зазначену інформацію відповідно до положень Закону України ''Про виконавче провадження'', а саме відомості, які ідентифікують особу боржника (ідентифікаційний номер); разом з тим, судовий наказ мав інші дані, які ідентифікують особу: дату народження, місце реєстрації.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 14 ЦПК України, яка регламентує обов'язковість судових рішень, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому виконання рішення суду є складовою частиною судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості висновків оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не можуть бути підставою для її скасування, оскільки вказані твердження апелянта є безпідставними. За даних обставин ухвала Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2013 року підлягає залишенню без змін, оскільки її постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.1 ч.1 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області відхилити.

Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: