Рішення № 36548563, 09.12.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/21941/13-ц

Провадження по справі 2/122/2648/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 рокум. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді Домнікової М.В.,

при секретарі Іоновій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що 29.10.2012 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53100349394B за умовами якого останній отримав кредит в сумі 40000 грн. з терміном повернення до 29.10.2015 року зі сплатою 38 відсотків річних. Кінцевою датою договору є 29.10.2015 року. Однак відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконав, у звязку із чим утворилася заборгованість. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 71797,66 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача не зявився. Надав до суду заяву у якій просить розглянути справу за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав.

Відповідно до вимог статей 224, 225 ЦПК України, у судовому засіданні суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Відповідно до положень частини 2 статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень частини 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (частина 1 статті 11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 статті 10, статтею 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що 29.10.2012 року між Публічним Акціонерним Товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53100349394, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 40000 грн. строком до 29.10.2015 року під 38 відсотків річних.

На підтвердження розміру виниклої заборгованості, суд приймає до уваги як письмовий доказ по справі, розрахунок суми заборгованості, доданий представником позивача до позовної заяви. У суду немає підстав вважати його недостовірним або спростовувати його зміст.

Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.20-24), відповідач нерегулярно сплачував за кредитним зобовязанням у звязку з чим утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 40101,40 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 14199,16 грн.; пеня за порушення строків сплати за кредитом у сумі 17497,10 грн., а всього заборгованість у розмірі 71797,66 грн.

Згідно з положенням статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 7.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань за кожен день порушення виконання зобовязань, включаючи день погашення.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач прострочував планові платежі (а.с.20-24).

Таким чином, враховуючи викладене, позов має бути задоволений повністю і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто заборгованість за кредитним договором № R53100349394 від 29.10.2012 року, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 40101,40 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 14199,16 грн.; пеня за порушення строків сплати за кредитом у сумі 17497,10 грн., а всього заборгованість у розмірі 71797,66 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 717,98 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 197, 213, 215, 218, 224-225 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 22, 257-259, 525-526, 549, 551, 610, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 14359319) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 71797 (сімдесят одну тисячу сімсот девяносто дві) гривні 66 копійок та судові витрати у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) гривень 98 копійок, а всього стягнути 72515 (сімдесят дві тисячі пятсот пятнадцять) гривень 64 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.