Вирок № 36548342, 25.12.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/11461/13-к

Провадження № 1-кп/635/548/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Березовської І.В.

за участю прокурора - Зубчука Р.В.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

секретар судового засідання - Смалюк О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220430005140 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Високий Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше, в силу ст. 55 КК України в редакції 1960 року, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 18 жовтня 2013 року приблизно о 14 годині, реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у відкритому приміщенні торгівельного павільйону ПП "Шуманова", розташованого в сел. Високий Харківського району Харківської області, по вул. 1-го Травня, таємно викрав зі столику, який там знаходився, належні ОСОБА_1 спортивну сумку вартістю 100,00 грн. та чоловічу куртку вартістю 600,00 грн., на загальну вартість, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 10009 від 04 листопада 2013 року, 700,00 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим за власним розсудом, чим спричинив ОСОБА_1 матеріального збитку на вказану суму.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час досудового розслідування, 14 листопада 2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав обвинувачення в обсязі підозри на час підписання даної угоди. Угода містить відомості щодо наслідків укладення та невиконання угоди про примирення.

Сторонами, між якими укладено угоду про примирення, узгоджено покарання за вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у виді одного року позбавлення волі із звільненням відповідно до ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням на один рік та покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що угода про примирення відповідає вимогам КПК України та КК України.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до положень п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України.

Відповідно до ст.474 КПК України судом встановлена добровільність сторін при укладенні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.67 КК України, не встановлено.

Судом встановлено, що узгоджена між сторонами угода про примирення, вид покарання ОСОБА_2 відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечить інтересам суспільства, визначена з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, та відсутністю обставин, що обтяжують покарання. ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, з червня 2002 року перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога за фактом зловживання алкоголем, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_2 погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому провадженні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 294,00 грн., підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави згідно зі ст.124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 14 листопада 2013 року у кримінальному провадженні № 12013220430005140, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання останнього.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 10009 від 04 листопада 2013 року в розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) 00 грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: спортивна сумка та куртка, передані на зберігання ОСОБА_1 за розпискою від 04 листопада 2013 року, вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя - І.В. Березовська