Постанова № 3654073, 15.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                              К/скарга №К-36476/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2009    Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

при секретарі:             Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: Шаповалової В.М., Єфім’євої М.О.

прокуратури:Руснак Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Господарського суду Харківської області від 03.10.2006  та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2006

у справі№АС-03/298-06

за позовом Харківського державного  авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції  та Трудового Червоного Прапора

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

за участю прокуратури Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -         

                                                                   ВСТАНОВИВ:

            Постановою Господарського суду Харківської  області від 03.10.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2006, позов Харківського державного  авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції  та Трудового Червоного Прапора задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 06.06.2006 №0000380815/0.

У справі  відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоювідповідача,  у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм  матеріального та процесуального права.

Позивач  у запереченнях  на касаційну скаргу проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив залишити судові рішення без змін, представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну  перевірку з питань правомірності  декларування від’ємного значення податку на додану вартість за лютий 2006 року, за результатами якої складено акт № 861/41-014/14308894 від 24.05.2006.

За висновками акту позивачем порушено пп. «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про  податок на додану вартість» та завищено бюджетне відшкодування за лютий 2006 року на 661188 грн.у зв’язку з тим, що в розрахунку суми бюджетного відшкодування - додаток до податкової декларації з ПДВ за лютий 2005 року задекларовано в  рядку 1 залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 7648120,00 грн.; рядок 2 сума податкового кредиту попереднього податкового періоду - 2955030,00 грн.; рядок З сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг), у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) -1191480,00 грн.; рядок 4 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 1191480,00 грн. За даними перевірки в рядку 24 податкової декларації по ПДВ за грудень 2005 року позивач повинен був вказати суму 7838535,00 грн., а в рядку 25 декларації - 530292,00 грн., оскільки згідно наданих для перевірки документів встановлено, що сума податкового кредиту за лютий 2006 року, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у лютому 2006 року постачальникам таких товарів (послуг) складає 530292,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000380815/0  від 06.06.2006, яким з посиланням на пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з зазначенням про порушення абз. «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додатну вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006 року у розмірі 661188,0 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач  є підприємством в галузі літакобудування, яка згідно ст.1 Закону України  «Про державну підтримку літакобудівної промисловості України» є пріоритетною галуззю економіки України та міститься в переліку підприємств, наведеному ст.2 цього Закону.

Абзацом 14 пункту 13 Перехідних положень розділу П Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких  інших законодавчих актів України» визначені  особливості  здійснення відшкодування з бюджету від’ємного значення сум ПДВ для підприємств суднобудування та літакобудування, а саме: при від’ємному  значенні сум ПДВ,  обрахованого в порядку, передбаченому в пп.7.71 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» по підприємствах суднобудування та літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом в порядку та строки, передбачені  пп.7.7 ст.7 цього Закону.

З огляду на викладене, судами зроблено висновок що необхідність здійснення бюджетного відшкодування по ПДВ за звітний податковий період в наступному податковому періоді для підприємств літакобудування змінює порядок і строки здійснення бюджетного відшкодування для таких підприємств, а тому не може бути застосований в повному обсязі пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині врахування від’ємного значення ПДВ наступного податкового періоду. Крім того, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам  таких товарів  (послуг), тобто Закон не вимагає від платника податку для визначення суми бюджетного відшкодування,  щоб  податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порівнявши на підставі п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» загальновстановлені правила надання платникам податку бюджетного відшкодування ПДВ та на підставі абзацу 14 пункту 13 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» правила надання бюджетного відшкодування ПДВ підприємствам суднобудування і літакобудування, можна дійти висновку, що законодавець, маючи на меті поставити підприємства суднобудування і літакобудування в пільгове становище порівняно з іншими платниками ПДВ, встановив для таких підприємств лише інший строк надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку.

При цьому незмінною залишається вимога Закону України «Про податок на додану вартість» щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самій суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З вказаною вимогою закону узгоджується Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982, згідно пункту 6 «Особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування» якого при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону. При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

З огляду на встановлені пунктом 6 Порядку правила податкового обліку для підприємств суднобудування і літакобудування, від’ємне значення суми податку на додану вартість, обрахованої у порядку, передбаченому в пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підлягає відшкодуванню таким підприємствам в разі відсутності податкового боргу з цього податку, оскільки значення рядка 22.2 податкової декларації, який підлягає заповненню платником податку з перенесенням його значення в рядок 23.1 декларації, визначається як різниця  значення рядка 21 «Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та значення рядка 22.1 «Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ».

За відсутності доказів сплати позивачем постачальникам товарів (послуг) 661188 грн. грн. податку на додану вартість, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для визнання протиправним зменшення спірним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування на зазначену суму.

Згідно зі статтею 229 КАС України  суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що  ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -            

ПОСТАНОВИВ:

            Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові задовольнити.

Постанову Господарського суду Харківської області від 03.10.2006  та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 скасувати. Ухвалити нове рішення. В позові відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                              Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                         О.М.Нечитайло

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук                                                                                                         

                                                                                                            О.А.Сергейчук

                                                                                                            О.І.Степашко