Рішення № 36540495, 21.11.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.11.2013 Єдиний унікальний номер 422/11112/12

Справа №2/205/700/2013

422/11112/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» 26 листопада 2012 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог, згідно уточненої позовної заяви, вказавши, що 27 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DNG0GА0000000076, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 41711,32 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 серпня 2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Приватбанк» і ОСОБА_1 27 серпня 2008 року уклали договір іпотеки №DNG0GА0000000076. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 133,70 кв.м., житловою площею 80,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним станом на 23 жовтня 2012 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 99497,60 доларів США, що в еквіваленті складає 794985,82 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 42025,18 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 19868,07 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 4654,32 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 28182,25 доларів США, штрафу (фіксована частина) в розмірі 31,29 доларів США, штрафу (процентна складова) в розмірі 4736,49 доларів США.

Оскільки, відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач змушений був звернутися до суду і просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNG0GА0000000076 від 27 серпня 2008 року у сумі 99497,60 доларів США, що в еквіваленті складає 794985,82 грн.: звернути стягнення на домоволодіння загальною площею 133,70 кв.м., житловою площею 80,10 кв.м., та на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:718:0020, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, що належать на праві власності на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу. Просили виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які проживають у зазначеному домоволодінні зі зняттям з реєстраційного обліку у Головному управлінні державної міграційної служби у Дніпропетровській області, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного домоволодіння, та стягнути в рівних частках з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі у розмірі 3219,00 грн..

В судове засідання представник позивача за довіреністю - Сеннов О.А. не з'явився, про день місце та час проведення судового засідання сповіщений належним чином. Письмово просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги згідно уточненої позовної заяви підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

В судове засідання відповідачі не з'явилися. Про день місце та час розгляду справи сповіщені належним чином, про що мається повідомлення (а.с.147-157). Про причини своєї неявки суд не повідомили, письмових заяв від них не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 27 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DNG0GА0000000076, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 41711,32 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 серпня 2017 року (а.с.21-26).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Приватбанк» і ОСОБА_1 27 серпня 2008 року уклали договір іпотеки №DNG0GА0000000076. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 133,70 кв.м., житловою площею 80,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с.29-32).

Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого 30 грудня 2004 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №5811 (а.с.33-34).

Також встановлено, що земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901262 від 29 листопада 2007 року, виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №138/19 від 19 вересня 2007 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010710402977 (а.с.35-36).

Відповідно до нової редакції статуту Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (а.с.39-44).

Разом з тим, в порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за ним станом на 23 жовтня 2012 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 99497,60 доларів США, що в еквіваленті складає 794985,82 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 42025,18 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 19868,07 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 4654,32 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 28182,25 доларів США, штрафу (фіксована частина) в розмірі 31,29 доларів США, штрафу (процентна складова) в розмірі 4736,49 доларів США (а.с.10-16).

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Про наявність заборгованості по кредитному договору відповідач повідомлявся за допомогою Повідомлень №30.1.0.0/2-414 та №30.1.0.0/2-414 від 24 вересня 2012 року та від 29 серпня 2012 року, що також підтверджується реєстром про направлення рекомендованих поштових відправлень від 24 вересня 2012 року та від 31 серпня 2012 року (а.с.17-20, 76-81).

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до приписів ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу банком направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки. Обставина щодо отримання відповідачем такого повідомлення сторонами не спростовувалась. Разом з цим, відповідач на пред'явлені вимоги, ані після отримання повідомлення, а ні після відкриття провадження по даній цивільній справі, не відреагував, порушення договору не усунув.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 16.7.1, 22-27 договору іпотеки від 28 грудня 2006 року передбачено право іпотеко держателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п.22 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п. 27 договору).

Разом з цим, відповідно до ст. 34. Закону України «По іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотеко держателем або рішення суду може бути переданий іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 17 серпня 2008 року, виданої квартальним комітетом Ленінського району м. Дніпропетровська №5, в домоволодінні АДРЕСА_1 проживають без реєстрації: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Доказів реєстрації будь-яких інших осіб за вказаною адресою суду не надано. Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині виселення зазначених осіб із спірного домоволодіння задоволенню не підлягають через неконкретизованість позовних вимог та недоведеності предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою до конкретних осіб при наявності спірних правовідносин між ними.

Суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1, а в решті позовних вимог слід відмовити

Крім того, згідно положень частини 1 статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову було оплачено судовий збір і його вимоги задоволено частково, з відповідачів також належить стягнути в рівних частках на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3219,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 14-16, 237, 526, 589, 590, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №DNG0GА0000000076 від 27 серпня 2008 року у сумі 99497,60 доларів США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 23 жовтня 2012 року - 794985,82 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння загальною площею 133,70 кв.м., житловою площею 80,10 кв.м. та на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:718:0020, які розташовані у АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №DNG0GА0000000076 від 27 серпня 2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок №50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН відсутній, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН відсутній, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН відсутній, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судові витрати в розмірі 3219,00 гривень (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Г. Остапенко