Постанова № 36535504, 29.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року (о 10 год. 40 хв.)Справа № 808/5860/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Дерев'янко Л.Л.,

представника відповідача Петрової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГС» (далі - ТОВ «ПГС», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізької області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001322215, № 0001332215, № 0001342215.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі Акту перевірки від 18.04.2013 № 576/22-15/31637822 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: - від 03.06.2013 № 0001322215, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14 701,25 грн., з яких 11 761,00 грн. - основний платіж, 2940,25 грн. - штрафні санкції; податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001332215, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 5172,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001342215, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 4472,00 грн. Вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням строку, передбаченого п. 86.8 ст. 86 ПК України. Вважає, що висновки Акту про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства України є помилковими, ці висновки призвели до прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, які не відповідають чинному законодавству і тому є протиправними. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у наданих запереченнях. Вказує, що ТОВ «ПГС» повинно було нарахувати суми умовних відсотків за користування фінансовою допомогою за 2012 рік у сумі 4771,54 грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ПГС» порушено пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 ПК України, внаслідок чого позивачем не включено до складу доходів умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець 2012 року у сумі 4772,00 грн. Таким чином, на порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України ТОВ «ПГС» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 4772,00 грн., у т.ч. 2012 рік у сумі 4772,00 грн. Також перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2010 по 31.03.2013 ТОВ «ПГС» включено до податкового кредиту суми ПДВ по придбанню будівельно-монтажних робіт у ТОВ «ІБП Форт», які не мають право до включення податкового кредиту, чим порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України. Зазначає, що суми ПДВ по податковим накладним від 20.10.2011 № 573 та від 28.10.2011 № 574, виписаним ТОВ «ІБП Форт» на адресу ТОВ «ПГС» використовувалися лише для формування податкового кредиту та фактично було погашення кредиторської заборгованості попередніх звітних періодів. Крім того, згідно наданих документів, а саме реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, обігово-сальдових відомостей за перевіряємий період встановлено включення ТОВ «ПГС» до податкового кредиту травня 2011 року податкової накладної № 550/44 від 01.05.2011 на загальну суму 31 029,60 грн., в т.ч. ПДВ 5171,60 грн., отриману від ВАТ «Запоріжжяобленерго», яка не підтверджена первинними документами. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ПГС» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі направлень від 03.04.2013 № 563, № 564, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 03.04.2013 № 464 проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПГС» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ІБП Форт» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.03.2010 по 31.03.2013.

За результатами перевірки складено Акт від 18.04.2013 № 576/22-15/31637822 (далі - Акт). Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності всього у сумі 4772,00 грн., у т.ч. за 2012 рік у сумі 4772,00 грн.

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 11 761,00 грн., у т.ч. за жовтень 2011 року у сумі 11 761,00 грн.

3. Завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2011 року у сумі 5172,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя складено Акт від 18.04.2013 неможливості вручення для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Акт перевірки від 18.04.2013 № 576/22-15/31637822 надіслано позивачу поштою та отримано уповноваженою особою 21.05.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно Довідки Укрпошти від 23.10.2013 Акт отримано уповноваженою особою позивача 20.05.2013.

На підставі Акту та виявлених порушень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.06.2013 № 0001322215, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 701,25 грн., в тому числі за основним платежем - 11 761,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2940,25 грн.

- від 03.06.2013 № 0001332215, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 5172,00 грн.;

- від 03.06.2013 № 0001342215, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 4472,00 грн.

Оскільки ТОВ «ПГС» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 №0001322215, № 0001332215, № 0001342215 прийняті ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 № 0001332215, № 0001342215 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001332215 судом встановлено наступне.

В п. 3.2.2. на стор. 25 Акту зазначено, що згідно наданих документів, а саме реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, обігово-сальдових відомостей за перевіряємий період встановлено включення ТОВ «ПГС» до податкового кредиту травня 2011 року податкової накладної № 550/44 від 01.05.2011 на загальну суму 31 029,60 грн., в т.ч. ПДВ 5171,60 грн., отриману від ВАТ «Запоріжжяобленерго», яка не підтверджена первинними документами.

Таким чином, в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачем завищено податковий кредит за травень 2011 року на суму 5172,00 грн. (стор. 26 Акту).

Отже, відповідно до Акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2011 року у сумі 5172,00 грн.

На підставі виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001332215, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 5172,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача визнав вищезазначене порушення. В якості підстави для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення зазначає порушення відповідачем п. 86.8 ст. 86 ПК України, а саме строків прийняття всіх спірних податкових повідомлень-рішень, в тому числі від 03.06.2013 № 0001332215.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Представник позивача стверджує, що Акт отриманий уповноваженою особою позивача 20.05.2013, про що свідчить довідка Укрпошти від 23.10.2013, у зв'язку з чим останнім днем для прийняття податкових повідомлень-рішень вважає 01.06.2013. Таким чином, вважає, що строк для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень пропущений.

Представник відповідача вказує, що Акт отриманий уповноваженою особою позивача 21.05.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим зазначає, що останнім днем для прийняття податкових повідомлень-рішень є 03.06.2013. Таким чином, вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкові повідомлення-рішення, в тому числі від 03.06.2013 № 0001332215 прийняті в межах строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Отже, в матеріалах справи містяться суперечливі докази стосовно дати отримання позивачем Акту перевірки від 18.04.2013 № 576/22-15/31637822, у зв'язку з чим факт порушення відповідачем строку прийняття податкових повідомлень-рішень не є доведеним.

Проте, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 №0001332215 підлягає скасування, оскільки позивачем визнано факт вчинення порушення податкового законодавства.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001342215 судом встановлено наступне.

В п. 3.1.1. на стор. 3 Акту зазначено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.03.2010 по 31.03.2013 при взаємовідносинах з ТОВ «ІБП Форт» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» встановлено завищення скоригованого валового доходу у сумі 4772,00 грн., у т.ч. за 2012 рік у сумі 4772,00 грн.

На порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України ТОВ «ПГС» не включено до складу доходів умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець 2012 року у сумі 4772,00 грн. (стор. 6 Акту).

Таким чином, ТОВ «ПГС» в порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 ПК України занижено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) за 2012 рік у сумі 4772,00 грн., внаслідок не нарахування умовних відсотків за користування фінансовою допомогою (стор 8 Акту).

Відповідно до Акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності всього у сумі 4772,00 грн., у т.ч. за 2012 рік у сумі 4772,00 грн.

На підставі вказаного порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001342215, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 4472,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача визнав вказане порушення. Зазначає, що висновок податкового органу про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4772,00 грн. ґрунтується на тому, що за даними платника податку (декларація на прибуток за 2012 рік) від'ємне значення об'єкта оподаткування становить 33 400,00 грн., натомість дані перевірки підтверджують 28 628,00 грн. Проте вказує, що позивачем 11.04.2013 була подана до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, згідно якої від'ємне значення об'єкта оподаткування становить 28 628,00 грн. У зв'язку з чим розбіжності між даними перевірки та даними платника податку відсутні.

Проте, відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 № 0001332215, №0001342215, а тому заявлені позивачем вимоги в частині скасування вказаних податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001322215 підлягають задоволенню з наступних підстав.

02.02.2004 між ТОВ «ПГС» (замовник) та ТОВ «ІБП Форт» (генпідрядник) укладено контракт № 08п, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а генпідрядник приймає на себе виконання робіт з проектування та будівництва об'єкту: «Торгівельний центр по вул.Дніпропетровське шосе / Дудикіна в м. Запоріжжя».

Даний контракт вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за контрактом (п. 11.1. Контракту).

З пояснень представників сторін встановлено, що зазначений в контракті об'єкт в жовтні 2008 року прийнятий в експлуатацію. Проте судом встановлено, що об'єкт був прийнятий в експлуатацію без оздоблювальних робіт, у зв'язку з чим після прийняття об'єкту в експлуатацію ТОВ «ІБП Форт» виконувало певні будівельні роботи на підставі додаткових угод.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.10.2011 між ТОВ «ПГС» (замовник) та ТОВ «ІБП Форт» (генпідрядник) укладено додаткову угоду № 9 до контракту № 08 від 02.02.2004, відповідно до п. 1 якої предметом даної угоди є виконання робіт з улаштування системи кондиціонування на об'єкті «Торгівельний центр по вул. Дніпропетровське шосе / Дудикіна в м. Запоріжжя».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди договірна вартість робіт за даною додатковою угодою є динамічною та становить на момент укладення угоди 94 093,35 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди оплата здійснюється в наступному порядку: - аванс у розмірі 75 % від договірної вартості робіт по етапу; - подальші розрахунки - згідно Контракту.

На підставі виставленого рахунку № СФ-0000546 від 20.10.2011 ТОВ «ПГС» перераховано ТОВ «ІБП Форт» аванс на монтажно-будівельні роботи на загальну суму 70 570,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 761,66 грн., про що свідчать платіжні доручення № 63 від 20.10.2011 на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн. та № 66 від 28.10.2011 на суму 20 570,00 грн., в т.ч. ПДВ 3428,33 грн.

ТОВ «ІБП Форт» надано на адресу ТОВ «ПГС» податкові накладні від 20.10.2011 №573 на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн. та від 28.10.2011 № 574 на суму 20 570,00 грн., в т.ч. ПДВ 3428,33 грн.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту. Позивачем віднесено ПДВ у сумі 11 761,00 грн. до податкового кредиту з дати списання коштів з банківського рахунка на оплату робіт.

Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті про заниження податку на додану вартість на суму 11 761,00 грн., є необґрунтованим та недоведеним, відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0001322215. Позивачем первинними документами доведено відсутність виявленого порушення, а тому заявлені позивачем вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 №0001322215 підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.06.2013 № 0001322215, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 147,13 грн. (сто сорок сім гривень тринадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак