Ухвала суду № 36534443, 16.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м. Київ К/800/20064/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного підприємства «Ювенал»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013

у справі № 2а/0570/11916/2012

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби

до Колективного підприємства «Ювенал»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Колективне підприємство «Ювенал» в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом у розмірі 51 574 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про задоволення позову; стягнуто кошти у розмірі 51 574 грн. з рахунків КП «Ювенал» у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності КП «Ювенал» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002 по 31.03.2005, складено акт № 169/23-2-21948476 від 30.06.2005, в якому зафіксовано порушення, зокрема, пп. 2.3 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001 № 72, а саме: перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня у розмірі 25 787 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.12.2005 податковим органом прийняте рішення № 0002842343/3/57079/10/23-511 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 51 574 грн.

В судовому порядку постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2009 по справі № 28/56а встановлено правомірність прийняття вказаного рішення податкового органу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом порушена процедура стягнення податкового боргу, передбачена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки ним не надсилались податкові вимоги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що штрафну (фінансову) санкцію за порушення відповідачем касової дисципліни не можна ототожнювати з податковим зобов'язанням, несплаченим вчасно, та яке стало податковим боргом в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Штраф за порушення встановленої пп. 2.3 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В той же час, на момент звернення податкового органу до суду з даним позовом, набрав чинності Податковий кодекс України, згідно положень якого штрафні (фінансові) санкції, зокрема, за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, віднесено до грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно положень п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, оскільки в судовому порядку визнано правомірним нарахування відповідачу штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 51 574 грн., та судове рішення по справі № 28/56а набрало законної сили, а відповідачем не сплачено в добровільному порядку суму штрафних санкцій, тому є обґрунтованими позовні вимоги податкового органу про стягнення з КП «Ювенал» несплаченої суми боргу в розмірі 51 574 грн.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Колективного підприємства «Ювенал» відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний