Постанова № 36529099, 19.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 р. Справа № 804/16323/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Варушка Ю.А.

за участю:

представника позивача - Воронова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк 1» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 27.03.2013 р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0000502206, яким ТОВ «Технопарк 1» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3 651 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 912,75 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопарк 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із платниками податків ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., їх реальності та повноти відображення. Позивач не згоден з порушеннями, які виявив податковий орган під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував.

Позивач в позові також зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки не було надано правової оцінки господарським правовідносинам ТОВ «Технопарк 1» з ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта», висновки щодо нереальності правочинів укладених з вказаними контрагентами є необґрунтованими, адже зроблені лише на підставі матеріалів перевірок проведених органами податкової служби відносно ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта». Крім того, здійснене відповідачем корегування задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 07 березня 2013 року № 1482/226/37375098 є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України. При цьому, відповідачем не враховано наявність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1271/13-а від 13 лютого 2013 року, частково скасованої постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року. За таких обставин, позивач просив суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р» винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за № 0000502206 від 27 березня 2013 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4 563 грн. 75 коп.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість здійснене на підставі акту перевірки від 07 березня 2013 року за № 1482/226/37375098;

- зобов'язати відповідача відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, на рівні задекларованих ТОВ «Технопарк 1» на підставі відповідних податкових накладних за період березень-грудень 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зменшив їх, надавши відповідну заяву, в якій просив суд: зобов'язати відповідача відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, на рівні задекларованих ТОВ «Технопарк 1» на підставі відповідних податкових накладних за період липень та серпень 2012 року, оскільки за інші місяці 2012 року докази коригування показників податкової звітності у позивача були відсутні. В іншій частині позовні вимоги були залишені без змін, які представник позивача просив суд задовольнити, з викладених у позові та додаткових письмових поясненнях по справі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник відповідача просила суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Суд відхилив клопотання представника відповідача, визнавши її неявку без поважних причин, оскільки до клопотання не було додано доказів неможливості прибуття представника відповідача до судового засідання. Крім того, надання пріоритетності тим чи іншим засіданням, участь у цих засіданнях, є правом сторони, але таке право не повинно перешкоджати, зокрема, розгляду справи судом у розумні строки та не порушувати права інших учасників судового процесу, у даному випадку права - позивача.

Раніше в судовому засіданні представник відповідача пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що ТОВ «Технопарк 1» до перевірки не були надані документи, які підтверджують здійснення розрахунків з ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта». Крім того, відповідачем було отримано акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська» № 7250/224/34656476 від 28.12.2012 р., яким встановлено відсутність ТОВ «Лігран» за місцезнаходженням, відсутність засобів для здійснення господарської діяльності та акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 7206/229/33421689 від 21.12.2012 р., яким також встановлено відсутність ТОВ «Шоковіта» за місцем реєстрації, відсутність в останнього основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів тощо, необхідних для здійснення господарських операцій. Представник відповідача зазначила, що угоди укладені ТОВ «Технопарк 1» з вказаними контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що свідчить про безпідставність віднесення останнім до податкового кредиту сум ПДВ сплаченого в ціні послуг, а тому просила суд відмовити в задоволенні позову та надала письмові заперечення про адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, що приймає участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопарк 1» (ЄДРПОУ 37375098) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08 листопада 2010 року за № 12241020000050940. З 09 листопада 2010 року ТОВ «Технопарк 1» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що на підставі наказу № 331 від 21.02.2013 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська у період з 28.02.2013 р. по 06.03.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Технопарк 1» код за ЄДРПОУ 37375098, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із платниками податків ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476), ТОВ «Шоковіта», (код за ЄДРПОУ 33421689) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., їх реальності та повноти відображення. За результатами даної перевірки складено акт №1482/226/37375098 від 07.03.2013 року.

Згідно з висновками викладеними в акті перевірки ТОВ «Технопарк 1» допущено порушення п.44.1., п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.2., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за лютий 2012 року у розмірі 3 651 грн. внаслідок відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта» (контрагенти) - ТОВ «Технопарк 1» - (контрагенти/покупці).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі висновків акту перевірки №1482/226/37375098 від 07.03.2013 року відповідачем 27.03.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502206, яким ТОВ «Технопарк 1» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3 651 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 912,75 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та(або) податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.6., 201.10. ст.201 ПК України).

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Технопарк 1» та ТОВ «Лігран» 01 червня 2011 року було укладено договір надання консультаційно-інформаційних послуг за № 01-06-У.

Також між ТОВ «Технопарк 1» та ТОВ «Шоковіта» у червні та липні 2012 року було укладено договір надання послуг з поточного та капітального ремонту техніки, машин, обладнання (№ 01-06) та договір поставки щебеню, піску, глини (№ 02/07).

Виконання умов договорів підтверджується податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями. Вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується відповідачем.

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Технопарк 1» та його контрагентами (ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта») підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг (товарів, робіт), до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Щодо посилання відповідача на акти перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська «Про результати документальної перевірки позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Лігран» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс»» №7250/224/34656476 від 28.12.2012 р. та №7206/229/334216896 від 21.12.2012 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура», ТОВ «Компанія «Хімагросервіс»» суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а тому винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000502206 від 27.03.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того в судовому засіданні встановлено, що відповідачем на підставі акту перевірки № 1482/226/37375098 від 07 березня 2013 року, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, здійснено корегування податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період липень та серпень 2012 року, що підтверджується витягами з бази даних та запитами ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.11.2013 р. (за номерами 4429/10/22-40/141, 4426/10/22-40/141), які містяться в матеріалах справи.

Згідно з вищевказаними запитами від 01.11.2013 р. ТОВ «Технопарк 1» по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехгаз ЛХЗ» за липень 2012 року було відкориговано показники ПДВ на загальну суму 32 250 грн. та за серпень 2012 року на суму 25 980 грн.

Надаючи оцінку правомірності дій відповідача суд зазначає, що згідно з Наказом ДПА України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» № 266 від 18.04.2008 р. система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом створеними для реалізації функцій органів державної податкової служби та їх взаємодії при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.14 Наказу встановлено, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в податковому обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів(послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів(послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Статтею 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що слід визнати протиправними дії відповідача щодо корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих ТОВ «Технопарк 1» податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість здійснене на підставі акту перевірки від 07 березня 2013 року за № 1482/226/37375098.

У відповідності з п.п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Належним способом поновлення порушеного права позивача в цьому випадку є зобов'язання відповідача відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, на рівні задекларованих позивачем на підставі відповідних податкових накладних за період липень та серпень 2012 року.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ТОВ «Технопарк 1» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 р. № 0000502206, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопарк 1» податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість здійснене на підставі акту перевірки від 07 березня 2013 року за № 1482/226/37375098.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, на рівні задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопарк 1» на підставі відповідних податкових накладних за період липень та серпень 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 24 грудня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.