Рішення № 36520072, 09.12.2013, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1581/13-ц

Провадження № 2/486/624/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09 грудня 2013 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.

при секретарі Архіповій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Миколаївської філії до ОСОБА_1 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що 13 квітня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50/2005, згідно якого банк зобовязався надати позивачу кредит в розмірі 9 000 доларів США строком до 13.04.2015 р., а останній зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір від 13.04.2005 р., за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, тобто належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. ОСОБА_1 не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто в порушення нормам ЦК України та умов договору він не виконав зобовязання за кредитним договором. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.04.2013 р. звернено стягнення на предмет іпотеки, тобто на вищевказану квартиру для задоволення вимог банку за кредитним договором № 50/2005 13.04.2005 р.. Однак, ОСОБА_1 добровільно не звільняє квартиру. А тому, просить суд виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання представник позивача не зявився, однак надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений через оголошення в газеті "Урядовий Курєр" № 216 (5102) від 22 листопада 2013 року .

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 13 квітня 2005 року між ВАТ АБ «Приватінвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50/2005, згідно якого банк зобоаязався надати позивачу кредит в розмірі 9 000 доларів США строком до 13.04.2015 р., а останній зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ВАТ АБ «Приватінвест» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір від 13.04.2005 р., за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, тобто належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

19.10.2005 р. ВАТ АБ «Приватінвест» та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали договір відступлення вимоги № 50/2005, відповідно до якого предметом договору є відступлення кредитором банку у повному обсязі прав вимоги до боржника, що випливають з кредитного договору № 50/2005 від 13.04.2005 р., укладеного між ВАТ АБ «Приватінвест» та ОСОБА_1

Оскільки, ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором № 50/2005 від 13.04.2005 р. не виконав, рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.04.2013 р. за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернено стягнення на предмет іпотеки, тобто на вищевказану квартиру для задоволення вимог банку за кредитним договором № 50/2005 13.04.2005 р. шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» та укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а. с. № 11-12).

27.05.2013 р. за вих. № 30.1.0.0/2-286 ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачу була надіслана вимога про добровільне звільнення квартири АДРЕСА_1.

Однак, ОСОБА_1 добровільно квартиру не звільняє.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому за винятками встановленими Законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 40 України «Про іпотеку»).

Аналогічний порядок передбачений ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Відповідно до п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотеко держателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

А тому, керуючись ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 179, 212, 213, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Миколаївської філії до ОСОБА_1 про виселення, задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у ІНФОРМАЦІЯ_3 із зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Стягненню з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Миколаївської філії (49094, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО 305299) судовий збір в розмірі 114,70 гривень (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського судуОСОБА_2