Ухвала суду № 36503081, 13.11.2013, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/2297/13

331/8350/13-ц

УХВАЛА

13 листопада 2013 рокум. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми позики в розмірі 534 770, 00 грн.

12.11.2013 р. від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про вжиття додаткових заходів по забезпеченню позову. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в рамках справи за його позовом, в порядку забезпечення позову, було накладено арешт на житловий будинок за адресою Запорізька обл.., Кам»янсько-Дніпровський район, с. Дніпровка, вул.. Толбухіна, 51, який на праві власності належить відповідачу ОСОБА_3 Згідно довідки, наданої СПД ФОП ОСОБА_4, щодо середньоринкової вартості нерухомого майна, розташованого в с. Дніпровка Кам»янсько-Дніпровського району, Запорізької області, вартість одного квадратного метру складає 950,00 грн.

В зв»язку з тим, що у заявника не має технічної документації на житловий будинок, ним було проведено зовнішній огляд будинку, в результаті якого встановлено, що приблизний розмір будинку складає 10 х10 м. Беручи до уваги вищевказане, можливо припустити, що вартість будинку складає 95000,00 грн.

Виходячи з того, що боржником ОСОБА_3 не зроблено спроб погасити заборгованість у добровільному порядку, а вартість житлового будинку, що йому належить та на який накладено арешт, значно менше ніж заявлені позовні вимоги, вважає раніше вжиті заходи по забезпеченню його позову недостатніми, тобто такими, що можуть зробити неможливим виконання рішення суду в повному обсязі.

Згідно інформації, наданої МРЕВ за ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби, а саме : т/з NISSAN PATROL, д/н НОМЕР_1, 1996 р.в., двигун № НОМЕР_2; т/з VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_3, 2004 року випуску, двигун № НОМЕР_4 ; т/з ГАЗ 33021 ЗНГ, д/н НОМЕР_5, 2003 року випуску, двигун № НОМЕР_6; т/з ВАЗ 2121, д/н НОМЕР_7, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_8 ; т/з ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_9, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_10.

Згідно висновків консультативно- авто експертного б.ро ( довідки № 401-405) середня ринкова вартість вищевказаних транспортних засобів складає : т/з NISSAN PATROL, д/н НОМЕР_1, 1996 р.в., двигун № НОМЕР_2 107830,00 грн. ; т/з VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_3, 2004 року випуску, двигун № НОМЕР_4 101830,00 грн. ; т/з ГАЗ 33021 ЗНГ, д/н НОМЕР_5, 2003 року випуску, двигун № НОМЕР_6 47800, 00 грн.; т/з ВАЗ 2121, д/н НОМЕР_7, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_8 15990,00 грн. ; т/з ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_9, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_10 21900,00 грн.

Виходячи з вищенаведених експертних довідок, загальна середня ринкова вартість вказаного нерухомого та рухомого майна, що належить відповідачу, складає 390350, 00 грн., що не перевищує межі заявлених позовних вимог та не порушує принципи забезпечення позову.

Враховуючи позицію боржника, направлену на неповернення боргу, як на думку заявника, ним робиться все, щоб унеможливити в майбутньому виконання рішення суду, в тому числі реалізація рухомого майна, яке йому належить, а саме перелічений автотранспорт.

На підставі викладеного, позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на вищевказані автотранспортні засоби, що належать ОСОБА_3 на праві власності.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає заяву позивача такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовн их вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладними чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що захід забезпечення позову, шляхом накладення арешту на : т/з NISSAN PATROL, д/н НОМЕР_1, 1996 р.в., двигун № НОМЕР_2; т/з VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_3, 2004 року випуску, двигун № НОМЕР_4 ; т/з ГАЗ 33021 ЗНГ, д/н НОМЕР_5, 2003 року випуску, двигун № НОМЕР_6; т/з ВАЗ 2121, д/н НОМЕР_7, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_8 ; т/з ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_9, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_10, є необхідним для можливості виконання рішення суду по зазначеній справі.

Окрім того, суд вважає, що наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обгрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

Будь-які права інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не порушуються у звязку із вжиттям таких заходів.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1, який зареєстрований та мешкає за адресою : 69002, АДРЕСА_1 задовольнити.

Накласти арешт на автомобілі, що належать на праві власності ОСОБА_5, який зареєстрований та мешкає за адресою : 71321, Запорізька область, Кам»янсько-Дніпровський район, с.Дніпровка, вул.. Толбухіна, 51, а саме на :

·т/з NISSAN PATROL, д/н НОМЕР_1, 1996 р.в., двигун № НОМЕР_2;

· т/з VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д/н НОМЕР_3, 2004 року випуску, двигун № НОМЕР_4 ;

· т/з ГАЗ 33021 ЗНГ, д/н НОМЕР_5, 2003 року випуску, двигун № НОМЕР_6;

·т/з ВАЗ 2121, д/н НОМЕР_7, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_8 ;

·т/з ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_9, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_10.

Виконання ухвали доручити начальнику Управління ОСОБА_6 України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул.. 40 років Радянської України, буд. № 57 «а», код ЄДРПОУ 08804940).

Копію ухвали суду після її виконання відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, тобто в порядку ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк предявлення ухвали до виконання один рік з дня її винесення.

Дата видачі ухвали 13 листопада 2013 року.

Суддя :Н.Г.Скользнєва 13.11.2013