Ухвала суду № 36496959, 24.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/2344/13-ц Провадження № 22-ц/772/3858/2013Головуючий в суді першої інстанції:Порощук П. П.Категорія: 27Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

при секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

01 серпня 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №146/2008 USD від 28.08.2008 р. станом на 18.06.2013 р. у розмірі 59 438, 99 грн., яка складається з: строкової заборгованості за кредитом в розмірі 1947, 41 дол. США, що еквівалентно 15 565, 65 грн., простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1520, 26 дол. США, що еквівалентно 12 151, 44 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1 085, 05 дол. США, що еквівалентно 8 672, 80 грн., пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 1 543, 60 дол. США, що еквівалентно 12 337, 99 грн., пені за несвоєчасну сплату прострочених процентів в розмірі 594, 06 дол. США, що еквівалентно 10 711, 10 грн.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за договором кредиту № 146/2008 USD від 28.08.2008 р. в розмірі 47 914, 44 грн., яка складається з: строкової заборгованості за кредитом в розмірі 1947, 41 дол. США, що еквівалентно 15 565, 65 грн.; простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1520, 56 дол. США, що еквівалентно 12 151, 44 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1085, 05 дол. США, що еквівалентно 8672, 80 грн.; пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 771, 8 дол. США, що еквівалентно 6169 грн. пені за несвоєчасну сплату прострочених процентів в розмірі 670, 03 дол. США, що еквівалентно 5 355, 55 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру простроченої заборгованості, стягнувши з відповідача 1488, 43 дол. США; пеню за несвоєчасну оплату простроченої заборгованості - 744, 21 дол. США; пеню за несвоєчасну оплату нарахованих процентів - 542, 52 дол. США, в іншій частині рішення суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначала, що оплата в рахунок погашення заборгованості за кредитом здійснювалася позичальником не лише на рахунки, зазначені у договорі, але й на іншій рахунки, виписок по яких позивач не надав, а у відповідача вони не збереглися, внаслідок чого розрахунок заборгованості є неточним. Крім того згідно графіку погашення заборгованості за кредитом, що є додатком до договору, розмір простроченої заборгованості за кредитом за період з 24.07.2010 р. по 24.05.2013 р. становить 1488, 43 дол. США, а в розрахунках до позову - 1520, 56 дол. США. Відповідно до ч. 3 п. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими умовами договору визнаються такі, що встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором, а тому розмір заборгованості пені не повинен перевищувати 50% від основного зобов'язання, на яку нарахована пеня.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

По справі встановлено, що 28.08.2008 р. між ВАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту №146/2008 USD, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 4060 дол. США на споживчі цілі (для оплати витрат, пов'язаних з купівлею транспортного засобу) зі сплатою 20% річних строком до 27.08.2015 р. (а.с. 11-14).

Згідно з п. 3.3 договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №22032401630202.

Згідно з п. 3.5 позичальник щомісяця, до 24 числа кожного місяця, сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку НОМЕР_1

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню: у випадку прострочення не більше ніж 5 робочих днів - у розмірі 0, 01 % від суми боргу за кожен день прострочення; у випадку прострочення більше, ніж 5 робочих днів - у розмірі 0, 2 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.4 договору сторони погодили, що за цим договором та відносинами щодо його виконання встановлено позовну давність тривалістю три роки, утому числі і до вимог про стягнення неустойки.

Згідно з п. 3.7 договору позичальник зобов'язаний за вимогою банку повернути кредит, сплатити належні проценти, інші платежі та штрафні санкції до закінчення до закінчення строку, встановленого п. 1.3 договору, при порушенні строків сплати процентів та/або інших порушень умов цього договору (також відповідно до договору).

05.05.2010 р. сторонами укладено угоду до договору кредиту від 28.08.2008 р. №146/2008 USD, згідно якої , починаючи з 05.05.2010 р. і до настання строку повернення кредиту змінено черговість виконання грошового зобов'язання. (а.с. 17).

Банком зобов'язання за кредитним договором виконано належним чином, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №14 від 28.08.2008 р. (а.с. 18).

Позичальник в свою чергу, зобов'язання за договором виконувалися неналежним чином.

19.06.2013 року на адресу ОСОБА_2 направлено повідомлення-вимогу про повернення у 30-денний строк з дня надіслання цього повідомлення в повному обсязі кредиту, нарахованих за його користування процентів, комісії та інших штрафних санкцій (а.с. 21).

Згідно розрахунку станом на 18.06.2013 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить: строкова заборгованість за кредитом - 1947, 41 дол. США, що еквівалентно 15 565, 65 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 1520, 26 дол. США, що еквівалентно 12 151, 44 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 1 085, 05 дол. США, що еквівалентно 8 672, 80 грн., пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості - 1 543, 60 дол. США, що еквівалентно 12 337, 99 грн., пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів - 594, 06 дол. США, що еквівалентно 10 711, 10 грн., а всього 59438, 99 грн.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 було надано споживчий кредит, а тому до даних правовідносин також слід застосовувати норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Також судом правильно застосовано строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості.

Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

У випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Як вбачається з матеріалів справи, останній платіж з погашення простроченого кредиту здійснено 26.07.2010 р. (а.с.120), а з погашення прострочених відсотків - 24.01.2011 р. (а.с. 139).

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України

З аналізу норм ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України вбачається, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання (тобто до 27.08.2015 року) вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо кожного чергового платежу переривався, позивач в межах строку позовної давності звернувся з вимогою про її стягнення, суд першої інстанції правильно стягнув заборгованість за кредитом та нарахованими відсотками за період з 26.01.2009 р. по 18.06.2013 р.

Щодо сум нарахованої пені, судом також враховано положення п. 7.4 договору, згідно якого строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки становить три роки, і обмежується останніми 36 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Враховуючи, що саме скрутне матеріальне становище відповідача призвело до низького ступеня виконання зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором на 50% до 771, 8 дол. США, що еквівалентно 6169, 80 грн., що не оспорюється позивачем.

Доводи представника відповідача про те, що нарахована сума простроченої заборгованості за кредитом не відповідає сумі, яка виплаває з графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору за період з 24.07.2010 р. по 24.05.2013 р. не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами період, за який нею було здійснено відповідний розрахунок, та не спростовано розрахунку заборгованості наданого позивачем.

Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_2 сплачувалися кошти на погашення кредитної заборгованості на інші рахунки, відмінні від тих, що зазначені в договорі та, по яких не надано виписки позивачем, також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки такі обставини не підтверджені будь-якими доказами.

За таких обставин, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко

/підпис/ І.М. Стадник

З оригіналом вірно: