Рішення № 36495731, 27.12.2013, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/383/13-ц

Провадження № 2/144/148/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2013 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Задорожної Л.І.,

секретарів судового засідання Бевз І.Р., Кошмелюк А.С

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров"я,

встановив:

В березні 2013 року до суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 червня 2012 року на території стадіону в с.Завадівка Теплицького району корова, власником якої є відповідач, підійшла до ОСОБА_5, яка слухала музику, притиснула доньку до огорожі, нанесла удар рогами в область грудної клітки, спини, після чого підкинула вгору, після чого донька впала на землю. Оскільки, відповідач не забезпечив безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди домашньою твариною, своєю бездіяльністю допустив нанесення твариною, яка перебувала у його власності, завдання ушкодження малолітній дитині. Здоровю доньки було завдано легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, для відновлення стану здоровя ОСОБА_5 вимушена була проходити курс стаціонарного лікування в неврологічному відділенні Теплицької ЦРЛ з 07 червня по 17 червня 2012 року, на що було витрачено 1 262 грн.. Також, у звязку із заподіяними травмами ОСОБА_5 проводились обстеження в інших медичних закладах, на що також витрачались кошти на загальну суму 1 421 грн.. Крім того, ОСОБА_5 отримала сильний стрес, страх за своє життя, фізичний біль, у звязку з лікуванням не мала можливості приділяти достатньо часу для фізичного розвитку та навчання, на період своєї реабілітації втратила нормальні життєві звязки, їй необхідно було прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, тому їй було заподіяно моральну шкоду, яку оцінює в 15 000 грн..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги. Пояснила, що в травні 2012 року після закінчення навчання в 9 класі школи її донька проходила медичне обстеження в Теплицькій ЦРЛ, за яким було зроблено висновок, що вона здорова. 03 червня 2012 року ОСОБА_5, якій на той час виповнилось 14 років, випасала корову на стадіоні. Там її побила корова ОСОБА_3, який не забезпечив правильного утримання корови, залишив її без нагляду, не припнутою на кілок. Корова била дитину об металевий тин, взяла на роги і підкинула, від чого та впала на землю. ЇЇ чоловік, який працює фельдшером, оглянув доньку, яка лежала на траві, при цьому вона скаржилась на болі в грудині, в хребті, запаморочення, була дуже знервована. Донька і раніше скаржилась, що корова ОСОБА_3 двічі доганяла її, також, їй було відомо, що ця корова бється, але до сільської ради вона не зверталась. Батько вдома надавав допомогу, але стан здоровя не покращувався, тому 07 червня вони звернулись до лікарні, так як запідозрили струс мозку. ОСОБА_5 лікувалась в неврологічному відділенні, на що були витрачені кошти. Восени того ж року у доньки почались болі в хребті, судоми, тому вони звернулись за консультацією до дитячого невропатолога, вона пройшла обстеження МРТ. Після тих подій у доньки був важкий моральний стан, вона плакала, хвилювалась, кілька днів не могла спати, їй снилась корова, яка переслідує. Крім того, у неї були вступні іспити до коледжу, тому їй було важко в такому стані. Раніше донька займалась спортом, а тепер за станом здоровя не може вести активного способу життя, не може взути взуття на підборах. Для відновлення стану її здоровя потрібні кошти.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав. Пояснив, що він усно домовився з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, щоб вони випасали його корову після обіду того дня, за що він дав їм могорича. Коли він приїхав на стадіон, бо телефоном повідомили, що його корова вдарила дитину, то ОСОБА_5 лежала на землі. ЇЇ батько почав кричати до нього, вдарив його і зламав щелепу, за що того судили. Вважає, що він не винен в тому, що корова вдарила ОСОБА_5, так як корова випасалась під наглядом двох пастухів, з якими він домовився. Крім того, ОСОБА_5 після цього випадку ходила купатись на річку другого дня, була на весіллі в селі, де танцювала, тому вважає, що вона не отримала тих тілесних ушкоджень, про які заявляє її мати. Ця корова утримувалась в його господарстві з 2009 року, він разом з дружиною отримували від неї молоко, доглядали за нею, хоча вона належала матері його дружини.

Свідок ОСОБА_5 у своїх показаннях пояснила суду, що вона на стадіоні випасала корову, там також були і інші корови, в т.ч. і корова ОСОБА_3, яку випасали діди, прізвищ яких не памятає. Вони сиділи далеко і вживали алкоголь. Вона стояла біля огорожі та розмовляла з ОСОБА_8, який знаходився по іншу сторону. Вона відчула поряд чиюсь присутність, повернулась і побачила корову. Корова її кинула на землю. Коли вона опритомніла, то побачила батька, який її оглядав. До лікарні її відвезли, бо вона мала запаморочення та тошноту, в неврології вона лікувалась два тижні. Наслідками тої травми стали судоми ніг та біль в попереку, через що її звільнили від занять фізкультурою. Ця корова і раніше її наздоганяла. Також, вказала, що на весілля вона ходила, але сиділа там, бо боліла спина.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що її чоловік домовився з пастухами ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які пасли своїх корів, що вони пастимуть і їх корову, за що пообіцяв заплатити 20 грн.. Вони погодились і ОСОБА_3 вигнав до них корову. Пізніше їм зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що корова побила ОСОБА_5. На другий день після цієї пригоди вона бачила ОСОБА_5, яка з мамою

- 2 -

йшла від річки, де купались, на ній був рушник.

Свідок ОСОБА_11 у своїх показаннях пояснила суду, що вона стояла біля хвіртки на дорозі і бачила, що корова ОСОБА_3 підбігла до ОСОБА_5 і торкнула її мордою, корова її не кидала, тільки штовхнула, ОСОБА_8 махнув рукою до корови і та пішла. ОСОБА_12 поклала ОСОБА_5 на землю. Після лікарні ОСОБА_5 пасла корову на стадіоні, купалась в річці.

Свідок ОСОБА_6 у своїх показаннях пояснив суду, що 3 червня минулого року він пас свою корову. До нього та до ОСОБА_7 прийшов ОСОБА_3, приніс пляшку і закуску, попросив подивитись за коровою. Вони мали дивитись, щоб корова не йшла на городи, корова не була привязана. Вони з ОСОБА_7 випили 0,5 л, що приніс ОСОБА_3. ОСОБА_5 стояла і розмовляла з ОСОБА_8 на відстані 50 метрів від нього. Він бачив як корова била рогами в плечі дівчинки, а потім ззаду взяла ОСОБА_10 на роги і кинула, вона впала на спину горілиць. ОСОБА_5 після цього не вставала, як впала так і лежала.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що 3 червня минулого року вона вигнала корову на стадіон приблизно о 16 год. 35 хв., на той час уже всі пасли. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випивали, сказали, що їм ОСОБА_3 дав, вони своїх корів пасли, казали, що мали дивитись і за коровою ОСОБА_3. Ольга стояла біля огорожі. Коли вона почула крик, то побачила, що ОСОБА_10 на рогах корови, яка товче її об секцію огорожі. ОСОБА_8 почав бити патиком по морді корови і та відступилась, а ОСОБА_10 впала на спину, піднялась, відбігла трохи і знову впала. ОСОБА_5 почала плакати, жалітись на біль, на її спині було зчесано, були крововиливи. Ця корова і на неї того дня нападала, у воду загнала.

Свідок ОСОБА_8 у своїх показаннях пояснив суду, що ОСОБА_5 пасла свою корову, вони розмовляли з нею біля огорожі, він при цьому знаходився з боку дороги. Корова підбігла до ОСОБА_10, підняла на роги і притисла до огорожі, підкинула і била до огорожі. Він відігнав корову, а ОСОБА_10 впала на сідниці, а тоді відбігла кілька метрів і впала на спину. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 при цьому сиділи на відстані близько 30 метрів від того місця де була ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_7 у своїх показаннях пояснив суду, що того дня було релігійне свято Трійця, сусід ОСОБА_3 попросив його та ОСОБА_6 попасти корову, приніс пляшку, хліб, сало. Попросив, щоб вони дивились, щоб корова не йшла на городи. Вони з ОСОБА_6 випили пляшку. Потім почув крик, побачив, що ОСОБА_10 лежить. Він сидів біля клубу на відстані 100 метрів, тому нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_13 у своїх показаннях пояснив суду, що ОСОБА_5 було госпіталізовано до неврологічного відділення. Зі слів було відомо, що її побила корова. У дівчинки була травма поперекового відділу, запаморочення, тошнота, слабкість. Також, в області сідниць та поперекового відділу у неї були синці та садна. Другого дня він направив ОСОБА_5 на рентген черепа та поперекового відділу хребта. Вказав, що від падіння на сідниці може виникнути компресійний перелом хребця.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є законним представником неповнолітньої ОСОБА_5 як мати, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5.

Судом встановлено, що 03 червня 2012 року на території стадіону в с.Завадівка Теплицького району, де жителі села проводили випас великої рогатої худоби, корова, яку утримував в домогосподарстві відповідач ОСОБА_3, притиснула рогами до огорожі неповнолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, нанесла удари рогами в область грудної клітки, спини, після чого підкинула вгору, в результаті чого та впала на землю. Вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та неповнолітньої ОСОБА_5, яку було допитано як свідка.

Відповідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №117-к від 23 жовтня 2013 року підтверджено висновки, зроблені експертом ОСОБА_14 в «ОСОБА_2 судово-медичного дослідження» №244 від 18-24 липня 2012 року, а саме, що 03 червня 2012 року ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці живота зліва, садна в ділянці кульшового суглобу зліва, рани в ділянці лівої сідниці, садна правого кульшового суглобу, струсу головного мозку, травми поперекового відділу хребта з компресійним переломом 4-го хребця поперекового відділу хребта, без порушення функції спинного мозку. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, за ступенем тяжкості належать: - садна в ділянці живота зліва, в ділянці кульшових суглобів, рани в ділянці лівої сідниці до легких тілесних ушкоджень; струс головного мозку до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя; - компресійний перелом 4-го хребця поперекового відділу хребта до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя. Всі тілесні ушкодження спричинені за короткий проміжок часу і могли бути заподіяні за умов, на які посилається ОСОБА_5, а саме внаслідок нанесення ударів коровою(роги, голова, кінцівки) з наступним її падінням. Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_5 в строки до події 03 червня 2012 року не було виявлено будь-яких травм чи захворювань хребта. Виявлене у ОСОБА_5 з 16 серпня 2012 року захворювання «після травматичний остеохондроз поперекового відділу хребта та грижі з корінцевим больовим синдромом», знаходяться в причинному звязку з названою вище травмою поперекового відділу хребта з компресійним переломом 4-го хребця поперекового відділу хребта.

Відповідач ОСОБА_3 утримував в своєму домогосподарстві корову, яка нанесла тілесні ушкодження неповнолітній ОСОБА_5, здійснював догляд за цією коровою, що підтверджується довідкою Завадівської сільської ради за №157 від 23 грудня 2013 року, та в судовому засіданні відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тварини є особливим об"єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 180 ЦК України).

Згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода,

- 3 -

заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Відповідно до положень статей 1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На території Завадівської сільської ради Теплицького району, де проживають сторони, не розроблялися та не приймалися положення про утримання домашніх, сільськогосподарських тварин, що підтверджується довідкою Завадівської сільської ради за №156 від 23 грудня 2013 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не було забезпечено безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди сільськогосподарською твариною, яка ним утримується, чим порушено ст..9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Також, відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів», який забороняє випасати худобу у не відведених для цього місцях, а стадіон відноситься до спортивних обєктів.

При цьому суд вважає, що відповідачем не доведено, що ним внаслідок усної домовленості з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було покладено зобов'язання на цих осіб щодо забезпечення безпеки оточуючих людей від заподіяння шкоди коровою, оскільки як пояснили вказані особи в судовому засіданні, та не заперечувалось відповідачем, вони мали забезпечити безпеку майна(городніх ділянок односельчан) від заподіяння шкоди цією твариною.

З огляду на вищезазначені положення законодавства, факт спричинення шкоди та загальні підстави деліктної відповідальності, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на відшкодування шкоди, заподіяної твариною, яка утримується відповідачем ОСОБА_3.

При визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.1199 ЦК України у разі ушкодження здоровя неповнолітньої особи фізична особа, яка завдала цієї шкоди, зобовязана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо, поданими доказами підтверджуються витрати на придбання медичних препаратів на суму 1 262 грн. 42 коп. під час лікування в неврологічному відділенні Теплицької ЦРЛ, витрати на ліки в розмірі 328 грн. 40 коп. та витрати на консультацію нейрохірурга та вертебролога в розмірі 399 грн. 94 коп., а всього 1 984 грн. 82 коп.. Інші витрати, про які було заявлено позивачем (витрати на пальне, проходження медичної комісії, обстеження) не відносяться до витрат, про які йде мова в ч.1 ст.1199 ЦК України, і також не доведено, що ці витрати понесла саме неповнолітня ОСОБА_5, яка не мала самостійного заробітку, і вони підлягають відшкодуванню на підставі ч.1 ст.1166 ЦК України.

Визначаючи розмір відшкодування неповнолітній ОСОБА_5 моральної шкоди, суд враховує її моральні переживання у звязку з ушкодженням здоровя, характер та обсяг цих страждань, те, що вона пережила сильний стрес, страх за своє життя, на період хвороби та реабілітації втратила нормальні життєві звязки, докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Також, суд враховує при цьому, що і позивач ОСОБА_5 випасала худобу у невстановленому місці, що батьками неповнолітньої не було виконано в повній мірі обовязку щодо піклування про здоровя дитини, як то передбачено СК України(ст..150), Конвенцією про права дитини(стаття 32), Законом України «Про охорону дитинства»(стаття 12), оскільки вони, знаючи, що корова відповідача становить небезпеку, кілька разів до цього випадку намагалась напасти на їх доньку, не звернулись до сільської ради чи інших відповідних органів з вимогою забезпечення відповідної безпеки, свідомо допустили випасання донькою корови на території, де випасалась корова відповідача, та яка не призначена для випасу худоби, не дотримались мінімальних вимог обережності, чим сприяли виникненню шкоди. На підставі викладеного суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди в сумі 1 500 грн..

Вирішуючи вимоги про стягнення витрат за правову допомогу адвоката, суд виходить з того, що за частиною першою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України правова допомога може надаватися адвокатами або іншими фахівцями у галузі права у порядку і випадках, установлених законом. Статтею 56 ЦПК України визначено осіб, які можуть надавати правову допомогу, та їх права. Відповідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в частині другій статті 56 ЦПК. Оскільки, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 була представником позивача, тому витрати, понесені на оплату її праці, не можуть вважатись витратами на правову допомогу, які передбачені ст..84 ЦПК України, і не можуть бути присуджені з другої сторони, крім витрат в розмірі 500 грн. за підготовку позовної заяви, що підтверджується квитанцією за №12 від 11 березня 2013 року. Щодо витрат в розмірі 400 грн., які були сплачені ОСОБА_1 за правову допомогу в складанні скарги до Вінницької обласної прокуратури(квитанція №329 від 28 вересня 2012 року), то ці витрати не відносяться до судових витрат в розумінні ст.79 ЦПК України, оскільки не повязані з розглядом справи.

- 4 -

Судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп., які були понесені позивачем на сплату судового збору, необхідно стягнути з відповідача на її користь, а всього стягненню підлягають судові витрати в розмірі 729 грн. 40 коп.(500 грн. + 229 грн. 40 коп.). Також, з відповідача необхідно стягнути судовий зір в розмірі 229 грн. 40 коп., оскільки, позивачем він не був сплачений під час звернення до суду(не було оплачено вимогу про відшкодування моральної шкоди).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3,10,15,60,56, 88, 209,213,215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1 984 грн. 82 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 729 грн. 40 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп..

В решті вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 02 січня 2014 року.

Суддя: