Рішення № 36488158, 05.07.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4883/13-ц

№ провадження 2/208/1735/13

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в складі: судді Дячкова С.В., при секретареві Пентраковській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Дніпродзержинське міське управління юстиції в особі Реєстраційної служби Дніпродзержинського МУЮ про визнання права власності на довгострокову автомобільну стоянку,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши, що 23.04.2010 р. вони з відповідачем уклали письмовий договір купівлі-продажу довгострокової автомобільної стоянки, розташованої у АДРЕСА_1.

Зазначає, що заплатив відповідачу в рахунок купівлі автостоянки 105200,00 грн.

Відповідач від нотаріального посвідчення правочину ухилився в зв'язку з чим позивач не має можливості зареєструвати право власності на це майно у встановленому законом порядку.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на вказану автомобільну стоянку.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час й місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчать розписки про одержання судової повістки.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій також просив суд розглянути справу без його участі, позов визнав, посилаючись на ухиляння від нотаріального посвідчення договору в зв'язку з фінансовими складнощами.

Реєстраційна служба Дніпродзержинського МУЮ про час й місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, в судове засідання представник не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без участі представника в зв'язку із значним обсягом роботи служби.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та без фіксації технічними засобами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23.04.2010 р. позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу довгострокової автомобільної стоянки, розташованої в АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 3238 кв. м, що складається з А-1 - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 16,4 кв. м, № 1 - огорожі, І - тротуар.

Зазначений об'єкт нерухомості належить відповідачу на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 травня 2008 року, право власності було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно та в ОКП «Дніпродзержинське БТІ» в книзі 9, номер запису 1167.

Продаж стоянки за домовленістю з відповідачем був вчинений за 105200,00 грн., які позивач сплатив відповідачу 23 квітня 2010 року, про що вказано в п. 2.1, 2.2 договору та чого не заперечує відповідач.

Відповідно до п. 3.1.5 договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання на протязі 10 календарних днів, з дня підписання договору, з'явитися до нотаріуса за власним вибором з метою нотаріального посвідчення даного договору, але ухилився від вчинення цієї дії.

06.05.2010 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою щодо нотаріального правочину, але останній не виконав прийнятті зобов'язання, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.

Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем був укладений письмовий договір купівлі-продажу нерухомого майна, позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості придбаного майна перед відповідачем, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення вказаного правочину, але визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позову, досліджені матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державні реєстрації.

При зверненні до суду позивачем сплачено 1052 грн. судового збору, які відповідно до ст. 88 УПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 13, 41 Конституції України, ст. 328, 392 ЦК України, ст. 10, 11, 57, 60, 158, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на довгострокову автомобільну стоянку, розташовану на земельній ділянці площею 0,3238 га та складається з А-1 - контрольно-пропускного пункту, загальною площею 16,4 кв. м, № 1 - огорожа, І - тротуар, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Реєстраційній службі Дніпродзержинського міського управління юстиції зареєструвати право власності на вищезазначене нерухоме майно за ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору - 1052,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги.

Суддя Дячков С. В.