Рішення № 36478404, 30.12.2013, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/939/13-ц

Провадження № 2/169/289/13

Категорія: 26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2013 року смт. Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Тітівалова Р.К.,

секретаря Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29 листопада 2013 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 31 серпня 2006 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (відповідно до змін у статуті згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» нова назва: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», далі - Банк) уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 11033921000, згідно з умовами якого Банк надав останній кредит у розмірі 29400 швейцарських франків зі сплатою 8,99 % річних за користування кредитними коштами на строк до 31 серпня 2013 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Вказуючи, що у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 належним чином умов кредитного договору у неї станом на 05 вересня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 9604,97 швейцарських франків, що еквівалентно 81909,35 грн., позивач просив стягнути солідарно із відповідачів зазначену суму заборгованості, пеню у розмірі 7877,55 грн. та судові витрати.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи та просив позов задовольнити і розглядати справу без участі представника Банку (а.с. 74).

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи належним чином були повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 71, 72). Про причини неявки, зміну свого місця проживання суд не повідомляли, заяву про розгляд справи у їхній відсутності не подавали.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалося.

За згодою представника позивача та відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд проводить заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений в зобов'язанні строк (термін) його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 31 серпня 2006 року уклала з Банком договір про надання кредиту № 11033921000, згідно з умовами якого Банк надав останній кредит у розмірі 29400 швейцарських франків зі сплатою 8,99 % річних за користування кредитними коштами на строк до 31 серпня 2013 року (а.с. 5-18).

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у даній справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

У результаті неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору в останньої станом на 05 вересня 2013 року виникла заборгованість (а.с. 21-27).

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 31 серпня 2013 року Банк уклав із відповідачем ОСОБА_2 договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати перед Банком як солідарний боржник за кредитним зобов'язаннями ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

01 жовтня 2013 року Банком було надіслано відповідачам вимоги про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору, які останніми були отримані та залишені без виконання (а.с. 36-40).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

За змістом ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 9604,97 швейцарських франків, що відповідно до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до швейцарського франка еквівалентно 81909,35 грн., та 7877,55 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а разом - 89786,9 грн.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, оскільки строк дії кредитного договору закінчився, боржник порушив умови кредитного договору, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме - в простроченні платежів згідно з умовами договору, графіку погашення кредиту та в неповерненні кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів в користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 897,86 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 524, 526, 530, 533, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 11, 58-60, 74, 88, 197, 209, 213-215, 218, 224, 228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11033921000 від 31 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», в розмірі 9604 (дев'ять тисяч шістсот чотири) швейцарських франки 97 сантимів, що відповідно до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до швейцарського франка еквівалентно 81909 (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот дев'ять) гривень 35 копійок, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 7877 (сім тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 55 копійок, а всього - 89786 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 897 (вісімсот дев'яносто сім) гривень 86 копійок: по 448 (чотириста сорок вісім) гривень 93 копійки з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий