Ухвала суду № 36476861, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К-4759/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року

у справі №2-а-10690/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірник»

до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

за участю Прокуратури Вінницької області

про зобов'язання вчинити дії по списанню податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірник» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності Вінницької МДПІ Вінницької області щодо відмови у списанні з ТОВ «Гірник» податкового боргу з прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 158024,60 грн.; зобов'язання Вінницької МДПІ вчинити дії по списанню з ТОВ «Гірник» податкового боргу з прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 158024,60 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано дії Вінницької МДПІ щодо відмови у списанні податкового боргу з прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 158024,60 грн. протиправними. Зобов'язано Вінницьку МДПІ списати податковий борг ТОВ «Гірник» з прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 158024,60 грн. Стягнуто на користь ТОВ «Гірник» 3,40 грн. судових витрат за рахунок держави.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Вінницька МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Гірник», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Вінницьку МДПІ її правонаступником - Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС, що підтверджується випискою з Єдиного де6ржавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 098953 від 16 березня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи меж касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30 червня 2005 року Вінницька МДПІ провела планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Гірник» за період з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року, результати якої оформлені актом №26/23/01203998, у пункті 2.18 якого встановлено наявність у позивача податкового боргу з прибуткового податку на податку з доходів фізичних осіб у розмірі 158706,01 грн. (168837,20 грн. + 75034,21 грн. - 83165,40 грн.), з яких: 166837,20 - залишок на 01 жовтня 2003 року, 75034,21 грн. - нараховано за період з жовтня 2003 року по квітень 2005 року; 83165,40 грн. - перераховано до бюджету (т.1 арк. справи 7-23).

Згідно довідки Вінницької МДПІ від 15 серпня 2008 року за вих. № 6959/17, станом на 01 травня 2005 року у ТОВ «Гірник» обліковувався податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 158024,60 грн. (т.1 арк. справи 4).

18 серпня 2008 року ТОВ «Гірник» звернулось до Вінницької МДПІ з листом за № 173, в якому просило списати податковий борг у розмірі 158024,60 грн. відповідно до положень підпункту 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (т.1 арк. справи 5).

27 серпня 2008 року Вінницька МДПІ листом за № 7113/24 відмовила позивачу у прийнятті рішення про списання з ТОВ «Гірник» податкового боргу з податку з доходів найманих працівників у розмірі 158024,60 грн. (т.1 арк. справи 6).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий боргу у розмірі 158024,60 грн., який просив списати позивач, є таким, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже підлягає списанню.

Колегія суддів погоджується висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

За приписами підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно положень абзацу 1 підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Згідно з підпунктом 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Підпунктом «а» підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є: при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент.

За визначенням, наведеним в абзаці 1 пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий борг у розмірі 158024,60 грн., який просив списати позивач, є безнадійним у розумінні положень підпункту «в» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже підлягає списанню, з урахуванням того, що вказаний Закон не містить жодних застережень відносно видів податків і зборів (обов'язкових платежів), за податковими зобов'язаннями з яких виникає податковий борг, щодо визнання такого податкового боргу безнадійним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна