Ухвала суду № 36475112, 25.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року м. Київ К/9991/64007/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р.

у справі №2а-2057/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 р. позовні вимоги задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 р. №0000012301 та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено перевірку мотелю «Глорія», який розташований за адресою: вул.Плеханівська, 57, м.Харків, та належить позивачу, з питань дотримання останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 24.12.2010 р. №10672/20/40/23/31061655, яким встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), а саме: не оприбуткування готівки в касу підприємства у розмірі 14 940,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 р. №0000012301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 74 700,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем 22.12.2010 р., 23.12.2010 р. та 24.12.2010 р. здійснювалася господарська діяльність, за наслідками якої у кінці дня роздруковувалися Z-звіти.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про неоприбуткування позивачем готівкових коштів у день їх надходження, оскільки фіскальні звітні чеки за вказані дні підшиті до КОРО у розділі №1, однак у розділі №2 (облік руху готівки і сум розрахунків) графи не заповнені.

Відповідно до п. 2.6. Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 7.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).

Зважаючи на те, що позивачем не було оприбутковано готівкові кошти у порядку, передбаченому п. 2.6 Положення, а саме: не оприбутковано готівку в касу підприємства у розмірі 14 940,00 грн. - відсутній запис в КОРО №203100460310 р.2 (за 23.12.2010 р. на суму 7 675,00 грн., Z - звіт №1541; за 24.12.2010 р. на суму 7265,00 грн., Z - звіт №1542), застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми є обґрунтованим.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р. у справі №2а-2057/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.